Вуйки на блокпості. – Мішо, позерай, сепаратиста-м туй зловив.– Десь го зловив? – Туй на путьови. – А се наш сепаратист вадь…?

470

Alex Mochanov

Вуйки на блокпості.

– Мішо, позерай, сепаратиста-м туй зловив.

– Десь го зловив?

– Туй на путьови.

– А се наш сепаратист вадь мацкальський?

– Фрас го знає. Йшов на машині. Я го остановив і зазвідав-ім, ди йде. Вун ми каже, ош у «магазин». Се се бовт по їхньому. Я вже сякий ош відпустити, або позераву – висить у машині лєнточка, ги сто жУків у шорі! Но то я го утяг із машини і положив на землю. Никай, там лежить. А пак знайшов-ім у багажнику автомат. Думаву, ош се се мацкаль.

– Може узвідати, де суть го цімбори?

– Мож. Айбо вун нич української не розуміє. Я пробував. Вун лем на ня упозерався ги баран на нові ворота. Нич української не розуміє.

– Йдеме. Я попробую.

– Добридинь! Як ся маєш? Не тисне шнурок на руки?

– Что?

– Дораз тя уєбу та бде ти і «что» і «как». Як ся пишеш?

– Пішеш?

– Айно! Фамілія, ім’я, по батькови. Удкідь-ісь?

– Іванов Іван Івановіч

– Не миригуй ня, бо точно тя дораз уєбу. Маєш метрику даяку?

– Что?

(чути звук удару у вухо)

– Я тя придупреждав, ош не миригуй ня. Метрика є? Паспорт по вашому. Утлевел. Аусвайс. Пітьо, як бде по англицьки паспорт?

(Пітьо помагає)

– Па-ас-с-спо-орт

– Дякуву.

(До сепаратиста)

– Ду ю спікінглиш? Ху із он дьюті тудей! Паспорт маєш? Паспорт!

– Да. Вот в карманє.

– Так. Іванов Іван Іванович. Не надурив. Зря-м тя у вухо ввалив-ім. Но вибач. Малинько-м нись миригований-ім. Айбо паспорт мацкальський, ге?

– Что?

(чути звук удару у друге вухо)

– Пувів-ім ти, ош не чтокай. Кажу, ош паспорт мацкальський. Як ісь-ся туй оказав?

– Оказав?

– Айно, оказав. Прописаний-ісь у Ростови, а йдеш із лєнточков і автоматом у Україні. Лем не кажи ми, ош ся заблудив.

– Заблудив?

– Ти што, дЕбіл єден? Не розумієш української, то бдеме по русскі. Звідаву, ош КАК ти ся туй оказав? ПРІЄХАЛ, звідаву, як, до фраса?

– Чєво???

(чути черговий удар у вухо)…

Щоб мацкальські солдафони не получали у вухо – пропоную їм вивчити наступні запитання, які бде ставити їм закарпатська файта у зоні АТО:

Як ся пишеш? – Фамилия, имя, отчество?

Де йдеш, до фраса? – куда вас черти нєсут?

Маєш метрику даяку? – У Вас есть какие-то документы, которыє удостоверяют вашу личность?

Де суть твої цімбОри? – В каком квадрате находится группа Ваших войск?

Кулько вас туй? – Каково количество вашей группы?

Ти дЕбіл єден? – Мне кажется, вы не поняли сути моего вопроса.

Не миригуй ня – Ваши вопросы очень похожи на желание затянуть время или обмануть меня. Это не может не злить. Особенно на фоне всеобщей нервозности в зоне АТО.

Дораз тя уєбу – Вы вынуждаете меня применить к вам методы физического воздействия. Это претит моему мировоззрению, но Вы не оставляете мне других вариантов получения необходимой нам информации.

Loading...
попередня статтяДОГРАЛИСЬ! Прощай міст! Подивіться, що надумали зробити в США. ВІДЕО
наступна статтяОдеса. Пройшлася я вранці по магазинам на районі, розмовляла ВИКЛЮЧНО українською мовою, в результаті…