Мій друг голосував за Порошенка!
Можете собі то уявити? Здавалось, розумна людина. Дві вищих освіти, і на тобі… За олігарха голосує!
Я намагався переконати його, привести до тями. Але він не слухав.
Слід сказати, мій друг киянин, він краще бачив що діється на Майдані і хто там ху-із-ху. Але мене переконати важко. Офіційно я не націоналіст, але при владі хотів бачити лише людину, про яку можна точно сказати – Українець! Пуйлу не скориться, Батьківщину не зрадить! А чого чекати від олігархів? Їм лише гроші треба…
І я проголосував…
Байдуже за кого, бо то було шість років тому.
***
Час йшов, і я помітив що попри війну, попри економічну кризу ми не скотилися в прірву, а вистояли. Звісно, гривня перший рік падала, економіка не росла. Але… Тут, далеко від війни, всі жили так, мов нічого не сталося. Їздили за кордон, купували автівки, будувалися чи купували квартири. Стільки новобудов я не бачив за всі інші роки Незалежності.
А я боявся що буде голод та розруха.
Бо в нас Війна!
А ще в мене з’явився інтернет, і я навчився перевіряти інформацію, яку пхали мені у вуха з усіх сторін. Про бариг, про Ліпєцк та Вальцмана та його вбитого брата… І я зрозумів, звідки то йде. Які моцквалі пишуть та вигадують подібну брехню, і як наші ліниві співгромадяни радо тому вірять…
Я розібрався.
Знаєте, в житті мене бісить дві речі – п’яні співбесідники та нагла брехня. Для себе я знайшов правду і почав нею ділитися. Не за гроші чи шоколадки, як то мені кидали в спину смішні люди.
А тому що Повірив!
Тоді, шість років тому, мій друг зробив вірний вибір.
Як і я, рік тому.
Як і ви, хто раніше, а до кого, дасть Бог, правда таки колись дійде…
P/S. Називайте мене Порохоботом, чи як вам завгодно. Але я відкрито кажу, кого підтримав. Я вірю цій людині, що посивіла за перший рік президенства.
На відміну від млявих та нещирих виборців “народного приЗЕдента”, від яких щораз чути: “Я за нього не голосував…”