Розповідає знайомий з Хмельницької області:
“- В мене було 650 баксів і я хотів машину. Поїхав до Польщі на шрот, ходив-ходив там по тому шроту, все дорого…
Побачивши Опель Вектру 1999 року за 1000$ (2 літра, турбіна і іржа від даху до фар + засмальцьований салон і лиса резина на 16-х котках і тріснута лобовуха ), я в неї закохався! Поляк зробив для мене знижку і продав своє відро за 600! Але… в мене не було грошей навіть на солярку… і поляки мене заправив!
Тоді я ще не розумів, що лише для того щоб я швидше в’ї****ав з його очей! )))
Я летів додому як на крилах! В мене нарешті є машина!!!
Згодом я зрозумів, що вектра димить, її тягне вліво, щось із проводкою, гальмами, ходовою та з усім бл**!
Але я був щасливий!
По дорозі я загнав її до кума на мийку з хімчисткою, після чого я залишився винний куму 350 гривень і побачив, що фарба злітала з авто разом з брудом, салон тримався на смальці з польських задниць… Вдома я поставив машину до гаражу і … місяць не міг її завести. Проводка не витримала миття…
І лише тоді, коли мій батько на мене глянув наче я знов став першокласником, який наробив шкоди, лише тоді я зрозумів, що я є довб**й***б!!!…”