З жовтня в Україні почнуться масові перевірки підприємств, ініційовані Кабінетом міністрів України. Головна їх мета – вивести економіку з тіні і покарати недобросовісних роботодавців. Як перевірятимуть українців і чого чекати бізнесменам, розбирався Обозреватель.
перевірки бізнесу
Тіньова економіка – одна з основних проблем українського бюджету. За даними Міжнародного валютного фонду, обсяг тіньових грошових операцій можна порівняти з половиною українського бюджету. А це приблизно 55 мільярдів доларів. Для сучасного держави, що розвивається цифри непідйомні.
До порівняння, в США, Нідерландах, Японії, Швейцарії, Сінгапурі та інших розвинених країнах показник знаходиться в межах від 7% до 15% ВВП.
Причин такої песимістичної ситуації може бути відразу декілька: дублюючі один одного дозвільні органи, необдумані акцизи або податки.
Саме тому в Кабінеті міністрів України вирішили в черговий раз поставити всіх на місце. У вересні 2018 року уряд видав розпорядження, покликане почати масові перевірки українських роботодавців.
Так, з 5 жовтня Державна служба з питань праці, фіскальна служба, Пенсійний фонд, Національна поліція та інші органи виконавчої влади навідаються до роботодавців.
У документі зазначено, комплексні заходи повинні детінізіровать зайнятість і доходи населення. При цьому до 5 жовтня всі перераховані органи зобов’язані провести інформаційну кампанію для роботодавців.
“До 5 жовтня провести інформаційно-роз’яснювальну кампанію про заплановані заходи і неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин”, – йдеться в розпорядженні.
Крім того, всім задіяним в перевірках органах доручено до 10 числа щомісяця направляти звітність Державній службі з питань праці, а до 15 числа в Мінсоцполітики.
Чи буде ефект?
У Державній фіскальної службі України повідомляють, перевірки українського бізнесу в частині тіньового працевлаштування – приносять щорічно в бюджет сотні мільйонів гривень.
“За результатами перевірок суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам з порушенням законодавства, органами УКРІНФОРМ в січні – серпні 2018 донараховано майже 642 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб, 173 мільйони гривень єдиного внеску та 28 мільйонів гривень військового збору” , – заявили у відомстві.
При цьому служба з початку 2018 року виявила понад 5 тисяч українців, які отримували зарплату в “конвертах”. За підсумками роботи за неповний рік, відзначають у відомстві, майже 40 тисяч громадян змогли підписати “білі” трудові договори з роботодавцями.
На даний момент в Україні діє ціла система штрафів і покарань для роботодавців за приховування реальних доходів своїх співробітників. Так, за недопуск інспектора-ревізора власнику компанії доведеться заплатити штраф у розмірі 11 тисяч гривень.
Якщо ж інспектор знайшов порушення в частині неоформлення співробітників підприємства, санкції можуть досягати 100 мінімальних зарплат, або 370 тисяч гривень.
Правда, чи буде перевірки стимулювати роботодавців – питання відкрите. Глава комітету з питань соціальної політики Сергій Каплін пояснив, що моніторинг документації та дозвільних паперів не зможе вивести економіку з тіні.
“Вважаю, що проводити такі перевірки потрібно в частині дотримання закону про умови роботи громадян. Через фактичну перевірку документації встановити тіньову економіку не можна. Тінь – це звір, якого не можна перемогти, отрубивая голови, його можна лише отруїти. Тому необхідно поліпшити законодавство, збільшити штрафи за тіньову діяльність – давати 12-15 років “, – вважає нардеп.