Національний банк майже через три місяці війни пішов на кардинальний крок – вирішив “відпустити” курс долара у вільне плавання. І хоча частина експертів прогнозувала різкий обвал гривні, вартість валюти почала впевнено знижуватись.
Чому так відбулось, чи правильно діє Нацбанк та яке майбутнє чекає на українську економіку, шеф-редактор OBOZREVATEL у своєму авторському проєкті на YouTube “Орестократія” поцікавився у викладача макроекономіки бізнес-школи МІМ-Київ, старшого економіста Ukraine Economic Outlook Михайла Кухаря.
“Торба” в голові Железняка”
– Після того, як НБУ вирішив “відпустити” готівковий курс, нардеп від “Голосу” Ярослав Железняк сказав, що курсу буде “торба”. Натомість представник влади Данило Гетманцев відповів, що “торба” в голові Железняка (я переклав його слова народною мовою), а курс не буде 40. На твою думку, що відбувається на ринку і хто з них має рацію?
–”Торба” в голові Железняка. Вперше в житті мушу погодитися з паном Данилом Гетманцевим. Коли ми знімаємо зайві обмеження, це покращує ринкову ситуацію. Вже другий день поспіль долар, який злетів 23 травня до 39.4 грн, знижується. Банки наввипередки ставлять курси 36.5, 36.3, 36 грн за долар.
Чому не бачимо стабілізацію на рівні 32-33 грн за долар? Три місяці тому НБУ ухвалив абсолютно правильне, враховуючи кризові умови, рішення. А більш кризових умов, ніж повномасштабна війна, уявити неможливо. Це вам навіть не ковід і не 2008-й. Це такий нищівний, як планував агресор, удар по економіці України. Курс мав зірватися в прірву.
Національний банк розумів, що навіть за найбільш кризових подій за останні десятиліття, українці не купували більш ніж 3 млрд готівкового долара. Більшої ліквідності на руках у людей не має.
3 млрд доларів, грубо кажучи, це 90 млрд готівкових гривень, які люди понесуть в обмінні пункти. Національний банк правильно розрахував, що якщо курс відпустити в цей період, він летітиме до 40-45-50 грн за долар, як казали російські посіпаки.
Курс зберігся. Він хитнувся добряче в перші 4-5 днів війни, а повернувся в коридор 33-35 і навіть звузився до 32-33 грн на кінець четвертого тижня війни. Але за три місяці ринкова ситуація змінилася.
Річ у тому, що курс гривні на час воєнного стану зафіксований у доларах США. Це нібито і правильно, бо більшість золотовалютних резервів і більшість міжнародної торгівлі в доларах. Але зараз понад 40% експортної виручки в Україну надходить від країн ЄС, куди ми експортуємо і наші підприємства отримують євро. Що відбулося з курсом євро та долара за ці три місяці? Відбулось укріплення долара з 1,14 до 1,05 доларів за євро. Тобто майже на 10% укріплення долара проти євро. Що це означає для українських експортерів? Це недоотримання валютної виручки. Якби наш курс фіксувався в євро, чи був би плаваючим, то ринок би вирівняв цю диспропорцію.
Мало того, що експортери продають свою виручку по курсу в 29.25 грн за долар, так ще і втрачають на різниці євро-долар.
– Мені здається, що ти маєш певні зв’язки з НБУ, тому що дуже лояльно про них говориш. Але менше кажеш про проблеми. Фіксований курс створював дуже багато диспропорцій для бізнесу. І не тільки для бізнесу. Відома схема на Закарпатті, де наймали “табір”. У кожного в таборі було по 30-40 карток, вони їздили за кордон, знімали з гривневих карток валюту за кордоном за фіксованим курсом, а потім продавали в Україні за ринковим. І з кожної такої картки заробіток міг бути на рівні 400 доларів, бо в Україні можна було долар продати на 10% дорожче, а зняти не більше 4 тис. доларів. І це лише одна зі схем…Чи впав курс, тому що в нас усе так круто? Обмінники контролює невелика кількість людей. Наскільки я чув, із цими людьми провели “дружню бесіду”…
– Дивись, якщо банківські обмінні пункти, які під регуляцією НБУ, мусять продавати не більше ніж зі спредом 10%, а ринковий курс зі спредом 15%, то ці зайві 5% заробляють нелегальні міняйли. Вони купують в офіційних пунктах і перепродають. Я не хочу коментувати, хто та з ким вів якісь розмови, для мене як економіста зрозуміло: щойно зняли штучне обмеження і дозволили всім заробляти, конкуренція на ринку за два дні вбила цю маржу з 15% до 12,5%. Але тренд іде вниз.
Мушу спростувати: я ані штатний, ані позаштатний радник НБУ, я не працюю в уряді, ми не отримуємо грантів…
Повертаючись до курсу. Що треба зробити далі? Я б рекомендував – якщо Нацбанк дослухається – я б рекомендував зробити оздоровчу девальвацію до 32-33 грн за долар. А фіксований курс, щоб унеможливити панічні перетоки – хоча я ліберальний економіст, мушу визнати, є тимчасовою вимушеною і необхідною мірою. Це необхідно на час війни для макроекономічної стабільності.
– Якщо казати про прогноз, Нацбанк триматиме курс біля 29 грн з копійками, а в обмінниках буде маржа плюс 10% до цієї цифри?
– Я гадаю, що обмінники працюватимуть у коридорі менше 10%…
– А що заважало їм раніше триматись в коридорі менше 10%?
– НБУ заборонив купувати безготівковий долар і продавати його в готівці. В нас курс злітає, бо банки мають продавати долар, який їм населення продало в цьому місяці. Є інтервенції НБУ. Але ці безготівкові 1,3 млрд доларів інтервенцій не можна зняти та “нагодувати” ринок готівковою. Треба дозволити банкам використовувати безготівковий долар.
– Що ти можеш сказати щодо курсу валют до кінця воєнного стану. Він буде незмінним? Люди хочуть цифр…
– Бог любить Україну. Резерви НБУ досягали обсягу, якого вистачить на 5-6 місяців війни. Експортна виручка не могла впасти до нуля, вона впала вдвічі. Імпорт теж впав, ще більше впав. То 30 млрд доларів резервів на початок такого довгого важкого забігу як війна, для України було непоганим стартом. Зараз уже акцептовано понад 105 млрд доларів надходжень зовнішніх кредитів, інвестицій, грантів. З цієї суми – 9 млрд від ЄС і 9 млрд від США. Тобто вже до кінця літа 18 млрд доларів надійдуть у резерви НБУ.
За резерви хвилюватись не варто, політика фіксованого курсу є хоч і неприємною, має купу негативних екстерналій, про частину ти справедливо сказав, однак вона виконує одну важливу функцію: є прогнозований курс для бізнесу на певний період, до кінця року, на квартал. Хоча, як ми бачимо з практики перших трьох місяців, не завадило б щоквартальне коригування хоча б на міжнародний індекс долара до євро.
– Ми розуміємо, що ми входимо в такий несправедливий період, коли ті, хто має доходи в гривні або заощадження, будуть значно біднішати, бо зарплати не зростатимуть…
– І ті, хто має заощадження в доларах, будуть біднішати. Зростання гривневих цін на 20%, навіть якщо в тебе така ж сама кількість доларів, все одно менше товарів купиш. Так, шановний мій друже, це війна. І це ще не найгірші наслідки. Але уряду, НБУ доводиться обирати менше з зол. Вибір стратегії фіксованого курсу правильний за умови щоквартального коригування і за умови зняття частини важливих обмежень.
Окрім того, ніколи Україна за всю новітню історію не мала 5 млн мігрантів. Наші дружини і діти зараз перебувають, дякуємо країнам ЄС за гостинність, в безпечній зоні. У нас виникає таке явище: українські середній клас буде відправляти гроші за кордон, щоб їхні родини за кордоном якось жили.
Нам раніше щомісяця 1,2 млрд доларів надходило від заробітчан. А тепер у нас відтік валюти в розмірі 3 млрд доларів. Ми розраховували на відтік 2,5 млрд доларів, але статистика НБУ показує вже 3 млрд доларів.
– І заощадження вивозили десятками тисяч. Було безмитне ввезення автомобілів, на купівлю автомобілів вивезли 15 млрд доларів, вважає митниця…
– Митниця також вважає, що їй 10 млрд недоплатили. Ані копійки вона не побачила б, якби не змінили б правила…
– Мова про те, що і ті, хто купує і за 5-10 тис. євро авто, залишає ці гроші за кордоном…
– А якщо б вони в тумбочці були, це краще? А якщо цей автомобіль працюватиме на малий бізнес, якщо чоловік купив бусик, може він буде возити яблука та груші на базар… Ця готівка на автомобілі не впливає на платіжний баланс. У нас за підрахунками нашої групи понад 60 млрд доларів готівки було в населення. Вони просто лежали вдома в тумбочці. Бабусі відкладали на похорони, молоді сім’ї на перші квартири накопичували. Ось вони з цих 60 млрд відвезли 10 млрд і купили бусики…
– Якби наші друзі в НБУ подумали, як ці гроші залучити в економіку, це було б набагато корисніше…
– Після війни. Зараз усі патріоти останнє віддали. Більшість моїх друзів дають ірраціональну частину свого доходу, хтось поводиться інакше.
– Добре. Тоді повернемось до нашої теми з курсом…
– Підсумовуючи: нам потрібно зняття маржі, вже зроблено, другий крок – коригування фіксованого курсу, третій крок – зняття обмежень на трансферти від українських чоловіків їхнім жінкам і дітям за кордон. Правдами чи ні, ці гроші відправляють. Треба будувати модель платіжного балансу виходячи з того, що українці, які сплатили всі податки, віддали армії і хочуть відправити жінці й дітям за кордон, вони мають можливість це зробити…На Україну чекає фантастичне зростання економіки
– Поділись своїми прогнозами на майбутнє…
– Українська економіка пережила найважчий спад у другому кварталі року. Третій і четвертий – буде вже йти краще. За опитуваннями, 75% бізнесу не думали відновлювати роботу в перші місяці війни, а зараз уже 74% частково або повністю відновили роботу. Ми це бачимо і по товарообігу, 5 західноукраїнських областей уже перевищили довоєнний рівень за рахунок міграції. Довго будемо відновлювати наші втрати на півдні і сході країни, однак обіцяні 200 млрд доларів надають оптимізму.
Це вже зафрахтовані під нас гроші у вигляді ЗВР Росії. Я не військовий експерт, але більшість військових експертів сходяться на думці, що війна закінчиться до кінця року нашою перемогою…
Найвищий був другий квартал, а поновлення почнеться у третьому та четвертому. Темпи економічного зростання та відновлення, які будуть 2023-2035 роках, коли підуть 200 млрд, стануть найкращими роками.
Це як прямі інвестиції в Китай, зважаючи масштаб. Україна ніколи не бачила таких грошей. Це не може не призвести до фантастичного зростання. Не знаю, як поляки, але у нас вся Молдова буде працювати, немає жодних сумнівів. Україна буде найбільш зростаючою економікою, зараз вона найбільш недооцінена, а наступні три роки будуть фантастичні темпи зростання.
Наші економічні моделі показують, що немає прямої кореляції між падінням ВВП та доларових зарплат. Зарплати падають повільніше. В нас є буфер, не можна людині почати платити вдвічі менше через те, що виручка знизиться вдвічі, підприємці лізуть у маржу. До війни була середня зарплата 615 доларів, а в Києві – 925 доларів. Ми не очікуємо, що середня зарплата впаде менше за 400 доларів. А потім вони почнуть галоповими темпами зростати.