Прийняттю мовного закону присвячується ця реальна історія.
В “модному кварталі” (але як на мене, незручному для проживання) – Новопечерських липках є стоматологія, власник та директор якої ліванець Салім Караме. Він за власний рахунок обладнав мобільні стоматології і постійно їздить в АТО лікувати бійцям зуби. Безкоштовно.
Один раз в стоматології на Липках сталося таке. Якийсь місцевий крутелик привів до них свою доньку. Нею займалася лікарка, про яку теж варто сказати пару слів. Вона україномовна на постійній основі. З попереднього місця роботи пішла з причини, що її директор якось наважився сказати “єслі к вам пріходіт пацієнт, каторий гаваріт па-руццкі, то гаварітє с нім на руццком”. Вона сказала, що це її принижує і що вона буде звільнятися. Він не повірив, але вже за два тижні повірив, вибачався, просив лишитися і дозволяв робити що завгодно. Не допомогло.
Ну от цій лікарці дівчинка 12 років, якій треба було видалити молочний зуб, каже “А можєтє са мной гаваріть на руццкам? Я учусь в єтой брітіш скул напротів”. (навчання в цій школі коштує 28 тис. бакарєй на місяць) Ну, лікарка думає, дитина, гаразд. Закінчила з нею і виводить до папашки. Папашка трохи її послухав і… “А ви можєтє всьйо єта павтаріть на руццком?”.
І це ж треба, поруч пробігав Салім і все це почув. Далі був приблизно такий діалог:
– Ви де живете?
– Здєся. (вася мав на увазі “модний ЖК”)
– Ні, де ви живете? В якій країні?
– На Украінє.
…
А далі був монолог Саліма, під час якого вася стояв очима в підлогу. Під час монологу Салім пояснив йому, що він ліванець, який живе в Україні, але який примудрився вивчити українську. Що оскільки вася прийшов до них за допомогою, то це вони йому потрібні, а не він їм, і що це вони можуть просити його відкрити чи закрити рота, а не він їх. Що якщо його така ситуація не влаштовує, то він не їхній клієнт і двері знаходяться оооон там.
Не знаю, чи повертався цей васьйок до них назад.
Салім на світлині, а ви бережіть зуби.