Nina Pastukhova
Це гуртожиток National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Ні, не так – це общага НУБІП. Університету, куди вступила моя дитина.
Це лінк на статтю про ремонт цього гуртожитку, того самого, №6, куди я повинна віддати свою дитину на 4 роки. https://nubip.edu.ua/node/49127 Я Вас дуже прошу відкрити, та почитати-подивитись. Я Вас дуже прошу зробити перепост, відмітити друзів-журналістів, я хочу, щоб це побачили. Мені не потрібно нічого: пільги, безкоштовна общага… Не треба. Я хочу, щоб люди бачили те, що насправді відбувається.
А зараз подивиться мої фото.
Коли батьки зайшли та відчинили двері кімнат – стояв трьохповерховий мат, я не жартую. Нас зустріли таргани, я останній раз бачила тарганів…я не пам’ятаю коли я в останній раз бачила тарганів. У Мексиці мабуть.
Маленькі кімнати; 6 (!) ліжок; старі вікна; немає підлоги у деяких місцях; сцяні матраси; розетки, котрі вже колись горіли вогнем;один стіл; та один табурет, котрий ще Тараса Григоровича бачив – це для усіх, займайтесь по черзі, ви ж студенти! Кухня… Без двері, вона поруч стояла, стінку охороняла.
Навчання коштує 22 тис гривень (факультет моєї дитини) є ще дорожче.
Общага – 520 гривень у місяць («потрібно відразу за рік платити!!» (с) – 5200 гривень.
А ще – ви ПОВИННІ зробити ремонт! Повинні…
Є питаннячко, та не одне…
Санітарні норми – ні, не чули. Брехня на сайті – легко! Діти й так поживуть, не цаци!
Ще є душ та туалет, але я забула про їх існування, коли там перебувала. Забула від шоку, пригадала тільки тоді, коли вже далеко відійшла від цього місця. Але ми усі розуміємо, що там не Париж.
Я у шоці, я матюкаюсь. Дитина моя там жити не буде. Мені потрібно шукати їй квартиру. Я дуже дякую за це, в мене так мало пригод у житті!
Як так? Це ж наше майбутнє, це люди, котрі побудують нову країну. Це діти!! Чи тільки ті, що можуть квартиру зняти, та живуть у Києві усе життя можуть в нормальних умовах навчатись, та будувати майбутнє?
