Вони завжди разом!
Брати-близнюки Роман і Дмитро Коваленки – військовослужбовці #72ОМБр обороняють нас на передовій.
– “Ви як підете на іншу позицію і побачите Дмитра, то не думайте, що вам щось стало з головою. Бо то не Дмитро, то Роман!” – сміються побратими військових.
У квітні 2014-го першим до військкомату пішов Дмитро, за ним – Роман.
Чоловіків мобілізували до Національної гвардії, рік вони несли службу на блокпостах поблизу Маріуполя.
Після демобілізації ще рік пожили цивільним життям, а у 2016-му підписали контракт із 72-ю бригадою.
За цей час брати брали участь в обороні Авдіївки та боях під Горлівкою. Зараз обидва командири взводів – воюють на сусідніх позиціях на Луганщині.
Так, кажуть, легше!
Роман каже: найбільша цінність, яку йому дала війна, – друзі. Не тільки військові, а й волонтери, журналісти. Але й відібрала вона в нього немало. Після нетривалого мовчання військовий збирається з силами і говорить:
– “Війна відібрала хлопців, які служили разом зі мною. І в Авдіївці, і в Травневому ми втратили багато побратимів, – каже Роман і перераховує імена бійців, які віддали життя за Україну. – Найважче – це їхати потім до їхніх батьків… Але ми пам’ятаємо всіх своїх, після виходу із зони бойових дій я намагаюся їздити до своїх хлопців!”
На питання, чи не втомився він від війни, Роман каже: ні !
– “Бувають моменти, коли втомлюєшся і думаєш: «І навіщо я тут?». Але такого, чесно кажучи, за роки війни було рази два-три. З цивільними, які «втомилися від війни», я намагаюся не спілкуватися..!
Треба повертати Донбас!
І ми це зможемо!”
Хай щастить вам в службі, хлопці!
За матеріалами зі сторінки Україна Нездоланна