У морзі прифронтового шпиталю біля Логвинового, що на Донеччині, українського бійця Михайла Левківського зарахували до загиблих, коли його доправили туди
Про це повідомляють у Міноборони.
Вдень у морг прифронтового шпиталь доставили загиблих під селом Логвиновим. Лікар, що оглядав тіла хлопців, довго з жалістю хитав головою, вдивляючись у молоді обличчя.
Будівля моргу була ненова, протяги в приміщеннях гуляли добрячі, тому чергова навіть не здригнулася від скрипу дверей покійницької. Вона вже встала зі стільця, щоб їх причинити, підняла вгору очі… І припала спиною до стіни: навпроти неї стояв “небіжчик”, військовий з важкими опіками голови, на оголеній стопі якого висіла бирка.
“Тітонько, а чи немає у вас часом цигарки?” – запитав боєць, повільно вимовляючи кожне слово.
Жінка сповзла на підлогу…
Михайло Левківський, “Льова”, був оператор-навідник БМП 4 механізованої роти 30-ї бригади. Під час бою 12 лютого 2015-го під Логвиновим зненацька в машину ворого влучає з РПГ. Масло з радіатора спалахує й запалює все навкруги. Горить шоломофон на голові в Михайла, лущиться фарба по боках, плавляться прилади. А машина знову й знову здригається від ударів ворожих снарядів. Воїн вибрався на вулицю і побачив, що від машини майже нічого не лишилося.
Ліва сторона голови в нього обгоріла, біль ставав нестерпним. Він привів до тями механіка й волоком потягнув його до річки. Раптом почули поряд гуркіт танків і завмерли. У кількох метрах від них проїхали три російські Т-72, один з яких було вкрито білою масксіткою.
Бійці прикинулися мертвими. Зробити це було дуже легко, зважаючи на їхній вигляд. Перечекали й знову поповзли. Бойовики були скрізь, тому українські захисники зайшли в крижану воду й, ховаючись за високим очеретом, побрели в бік до своїх. Як до них дісталися, Михайло не пам’ятаю.
“Пригадую лише, як хтось із наших обережно видирав із моєї заціпенілої руки гранату Ф-1 без запобіжної чеки. Я прокинувся на каталці в морзі від гострого бажання закурити”, – каже “Льова”.
Від чергової контузії “Льова” відключився, і його доставили в морг разом із загиблими.
За порятунок товаришів у тому бою та військову доблесть Михайла Левківського було нагороджено орденом “За мужність” III ступеня.
Джерело: espreso.tv