Перший президент України Леонід Кравчук помер 10 травня 2022 року після тривалої хвороби. Він пішов з життя у віці 88 років. Кравчук говорив про те, що Україна для нього була найважливішою в світі, і мріяв, щоб швидше закінчилася війна. Але, на жаль, не дожив до Дня перемоги над Росією.
Сайт “Сьогодні” зібрав головні цитати першого президента України.
Про свою родину та Україну
“Іноді я запитую себе, що важливіше: сім’я чи Україна? Але не було б України, не було б і моєї родини. Тобто на перше місце виходить Україна. І я її приймав на свої руки у Біловезькій пущі 1991-го, підписав усі установчі документи. І за неї я несу неймовірну відповідальність”, – розповідав Леонід Макарович в інтерв’ю “Сьогодні” 2015 року.
Про українців та український характер
“Якщо судити за характером, українська людина дуже м’яка і добра. Я не пам’ятаю випадків, щоб ми на когось йшли війною. Ми весь час відбивалися, захищалися. Ми не агресивні, але дуже повільні. Україна – аграрна країна. Поспішай не поспішай, а якщо дощу не буде, нічого не виросте. Потрібно, щоб Бог допоміг. Молилися, щоб пішов дощ. І ми звикли просити Бога. Але, на Бога сподівайся, а сам не схиб. Бог допомагає тим, хто вміє працювати”, – говорив Кравчук ще за 7 років до повномасштабного вторгнення РФ.
Про майбутнє країни
“Знаєте, що я найбільше хочу побачити? Як усе змінюватиметься на краще. Зараз, коли Європа дала нам безвіз, коли президент долучається до великих справ, коли його слухають за кордоном, — у такі дні я почуваюся чудово і думаю: “Доживу! Доживу до того часу, коли все буде по-іншому”. Так хочеться, щоб це сталося якнайшвидше…” – розмірковував Кравчук у 2017 році в інтерв’ю виданню “Бульвар Гордона”.
Про війну на Сході
” щоб я завтра прокинувся, і мені зателефонували мої друзі і сказали: Леоніде Макаровичу, війна закінчилася! Це було б… Я навіть слів не можу знайти. Як би я танцював!” – просив Кравчук у свій 85-й день народження.
Про улюблену їжу
“Найбільше люблю два види : з сиром та вишнями. Тому що це класичні вареники. У Маріїнському палаці, коли я запрошував Буша з дружиною, подали вареники (саме з сиром та вишнями), і дружина Буша запитала: “Що це?”. Кажу: “Вареники”. Вона кинулася до перекладача. Знаєте, як переклали? Варені пироги!” – згадував експрезидент.
Візит Джорджа Буша-старшого до Києва 1991 року. Фото: архів
Про любов до життя
“Я люблю дивитися на красу, на оточуючих. Виходжу вранці з дому – пташки співають, собачки навколо мене, я сиджу і думаю: “Господи, яка краса навколо!”. Приходжу до дуба (кажуть, йому 340 років), стою під ним і одразу думаю: “Ось я звернуся до Бога під цим дубом”… тут ченці жили, можливо, вони теж зверталися. Тут земля протоптана моїми попередниками. Я стою на їхніх плечах, слухайте! Це яка сила, яка радість, могутність у мені! Тому що піді мною — сила! І думаєш: треба жити, треба намагатися! Займатися зарядкою, їсти в міру, ходити як слід – і проживеш на один рік, але більше”, – розповідав Кравчук в інтерв’ю Олесі Бацман.
Про ставлення до смерті
“Знаєте, я в житті філософ. Сказати, що я не боюся смерті… навіщо мені зараз про це говорити? Адже я не йду на вибори (сміється)”, – говорив перший президент за п’ять років до того, як пішов з життя.