Останній квартал поточного 2018 року може серйозно вплинути на фінансове становище українців. А все тому, що курс долара може вирости з 28 до 32 грн до кінця року. За ідеєю, така девальвація нацвалюти повинна збільшити зацікавленість українців валютними депозитами. Але ставки за інвалютними вкладами поки стабільні, а ось гривневі якраз ростуть.
І крім депозитів в нацвалюті, населенню варто звернути увагу на новий інструмент – облігації внутрішньої держпозики. Ці цінні папери вважаються мінімально ризиковими, тому що повністю гарантовані державою. А придбати їх можна як в національній, так і іноземній валюті. Правда, поріг входження в такий інструмент через держбанки поки високий – близько $ 40 тис., або 1 млн грн. Але Міністерство фінансів хоче в майбутньому організувати продаж і в роздріб. Однак які б інвестиційні інструменти українці не вибрали, експерти традиційно рекомендують вибирати кілька варіантів: депозити, цінні папери, нерухомість, дорогоцінні метали, різні валюти.
Долар: буде в коридорі від 28 до 32 грн
Ситуація з курсом долара в новому кварталі навряд чи буде спокійною. Так старший аналітик ГК FOREX CLUB Андрій Шевчишин вважає, що курс буде перебувати в коридорі 28-30 грн.
“У базовому сценарії розглядаємо курс на IV квартал 28-30 грн/дол. Імовірність базового сценарію – 60%. У оптимістичному сценарії маємо 27,75-28,5 грн/дол з імовірністю 25% і в песимістичному – 29-32 грн/дол з ймовірністю 15%, – говорить Шевчишин. – Основні фактори негативного впливу на гривню – ситуація на глобальних ринках, яка призводить до падіння цін на український експорт та обсяги його поставок. Глобальні ринки зараз екстремально мінливі.
Валюти країн, що розвиваються знаходяться під тиском через зростання торгових, економічних і боргових ризиків. Валюти розвинених країн теж схильні до них, але істотно менше. Також тиск на гривню надає осіння закупівля енергоресурсів до опалювального сезону і споживчого імпорту у великих обсягах.
З іншого боку, очікування щодо співпраці з МВФ, вирівнювання ситуації в агрокомплексі, завдяки врожаю кукурудзи (урожай ранніх зернових виявився нижчим за прогнози. – Авт.) і оптимістичні очікування щодо відкриття ринку землі дають заділ для стабільності гривні”.
Тим, хто хоче якомога надійніше зберегти накопичення, Шевчишин радить вкладатися в перевірені валюти – долар і євро, які в разі реалізації можливих глобальних ризиків (світова криза), будуть більш стійкі. Краще розглядати мультивалютний портфель і золото з розміщенням на депозиті, але не забувати і про гривню, відсотки по якій досить високі: до 14% річних. В “портфелі” гривню, долар і євро треба тримати в пропорції 40/25/25 і золото на 10%. Якщо сума більше 100 тис. грн, рекомендуємо використовувати ОВДП, замість депозиту і розглядати інвестиції в акції в розмірі 5-10% заощаджень.
Міняємо валюту онлайн
Щосили йдуть приготування до продажу валюти онлайн, який запрацює 7 лютого 2019-го, оскільки вступлять в дію норми Закону України №2743-VIII “Про валюту і валютні операції”.
“Фізособи, використовуючи онлайн-доступ до банкінгу, зможуть купувати валюту в безготівковій формі в межах еквівалента 150 тис. грн. Банкіри вітають вихід банківської системи з “сірої зони” на світло”, – роз’яснює виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.
Тепер пересічний українець зможе купити валюту в кілька торкань смартфона, перебуваючи в будь-якій точці світу з інтернет-доступом.
“Для клієнта це буде схоже на переклад в мобдодатку або веб-порталі банку між своїми рахунками в різних валютах”, – уточнює експерт.
Але при онлайн-обміні валют варто дотримуватися техніки безпеки, щоб шахраї не змогли обчистити рахунки.
“Люди повинні пам’ятати про заповіді “кібергігіени” на кшталт “не підключайся до банку через незахищені громадські Wi-Fi мережі”, “не качай піратське ПЗ”, “не клацай на підозрілі посилання і не заходь на сумнівні сайти”,”І не відкривай сумнівні листи” і т. п. і тоді ризик втратити персональну інформацію і гроші буде значно нижчим”, – рекомендує Олена Коробкова.
При цьому експерти вважають, що нова послуга обміну валюти онлайн може швидко стати популярною серед українців.
“Очікуємо зростання рівня використання безготівкових розрахунків, адже зараз часто українці знімають гроші через банкомат, щоб потім відправитися з готівковою гривнею в банк або пункт обміну валют для покупки інвалюти. Така практика затратна по часу, знижує гнучкість операцій і створює додаткові витрати. До того ж безготівкові розрахунки через банки безпечніші, ніж подорожі з готівковими коштами між обмінниками”, – впевнена Коробкова.
Купимо ОВДП в роздріб
Влада хоче зробити ринок цінних паперів доступнішим для українців. Для цього Міністерство фінансів планує продавати облігації внутрішньої держпозики (ОВДП) в роздріб. Хоча про терміни реалізації ініціативи поки невідомо. Але українців новий інструмент збереження грошей, альтернативний вкладам, цікавить. Тому банки розвивають інфраструктуру: впроваджуються інструменти покупки паперів через онлайн-системи, пропонується оформлення кредитів під заставу ОВДП. Спрощення доступу фізосіб на ринок цінних паперів експерти вважають позитивним знаком.
“Мета Мінфіну добра – додаткове залучення коштів від населення, інвестиції в економіку країни, диверсифікація варіантів інвестицій для громадян. Наявність такого інструменту приверне людей. Високі ставки прибутковості по гривневих внесках і їх зростання свідчать про ризики девальвації нацвалюти. Тому інвестиції у валютні ОВДП стануть ідеальним варіантом заощадження коштів. Тим більше, що вкладення в держоблігації мають нульовий ризик, адже будуть гарантовано повернені”, – пояснює незалежний валютний стратег Марія Сальникова.
Але українці почнуть масово купувати валютні ОВДП, якщо їх придбання буде спрощено.
“Важливі мінімум паперової тяганини, відсутність комісій за все підряд і відсутність прихованих платежів при отриманні прибутку. А ще варто було б прибрати умову обмінної операції, де сказано, що “придбання ОВДП, емітованих в інвалюті, здійснюється в гривні за поточним курсом до інвалюти”. Тут є явні втрати в курсовій різниці між купівлею-продажем, що знижує привабливість операції”, – пояснює Сальникова.
За її словами, політ ризики-2019 змусять людей обережно ставитися до довгих інвестицій, тому оптимальним виявиться короткострокове збереження коштів на три місяці.
Депозити: ставки наказали йти вгору
Восени НБУ продовжить цикл підняття ставок в банківській системі, відзначає фінаналітик групи ICU Михайло Демків.
“З жовтня-2017 по вересень-2018 облікова ставка зросла з 12,5% до 18%. І, як заявляють в регуляторі, це не межа. Слідом за обліковкою збільшилися прибутковості з цінних паперів, виросли ставки по кредитах, бізнес почав розміщувати гроші в банках під більший відсоток”, – роз’яснює експерт.
Але ставки для фізосіб не ростуть.
“Середня прибутковість по річних депозитах у гривні на початку жовтня-2018 становила 15,2%, рік тому – 14,6%”, – уточнює Демків.
У такій ситуації банки виграють, адже їхній заробіток – різниця між вартістю залучених коштів та ставками по кредитах.
“Це дозволило фінсистемі вийти на прибуток після збитків кризових років і стати стабільною. Внаслідок чого навіть міжнародне рейтингове агентство Moody’s вперше за 10 років змінило прогноз розвитку українського фінсектора з “негативного” на “позитивний”, – говорить фінаналітик.
Але питання – чому ж ставки зростають так повільно – все одно залишається відкритим.
“Є дві причини. Перша – відсутність альтернативи. Вкладники банків більше не несуть гроші на ринок первинної нерухомості, як в період “банкопаду”. А інвестиції населення в ОВДП, хоча і складають 4,5 млрд грн, все ще terra incognita для населення. Інша причина – гривні в банках досить. Це дозволяло тримати ставки низькими, адже не було гострої потреби в грошах”, – акцентує Демків.
Правда, цей розклад восени змінюється. У банках залишається менше гривні в результаті валютних інтервенцій НБУ, який продавав валюту за гривню.
“Щоб отримати гривнею, банки змушені підвищити конкуренцію за депозити більш високою ставкою. Тому слід очікувати “смачних” пропозицій від банків за депозитами у гривні. Ставки за річними гривневими вкладами можуть скласти 15,5% в грудні-2018″, – вважає Демків.