12 липня закінчується Петрів піст і українці святкують День апостолів Петра й Павла або як в народі казали “Пе́тра”, пише Gazeta.ua
До свята прибирають будинки – підбілюють та підфарбовують їх. В приміщенні вивішують вишиті рушники. На церковну службу йдуть з квітами й віночками з червоними маками.
Готують традиційну страву мандрики. Це спечені коржики з пшеничного тіста. Їх місять із зібраного під час Петрівки згущеного молока, перевареної сироватки, сиру та яєць.
Назву пов’язують з легендою про мандрування світом апостолів Петра й Павла. В них зозуля вкрала одного “мандрика” і за це її Бог покарав — саме о цій порі вона перестає кувати. Люди казали, що зозуля “мандриком подавилася”. Якщо її кування чути було й після Петра – це вважали на нещастя.
До Петра роблять перші зажинки. Печуть і освячують в хліб з нового урожаю – навіть якщо зерно ще не зовсім доспіло.
День Петра і Павла слід присвятити доброті, духовним справам.
У цей день не можна працювати на землі, дозволено тільки робити дрібні побутові справи.
Категорично забороняється вінчатися у церкві, сваритися, лаятися і навіть думати про погане.
У свято не можна їсти ягоди і фрукти, зібрані в нинішньому році. Вважається, хто не послухався цього правила, накликає на себе біди і недуги. Скуштувавши фруктів і ягід врожаю цього року, потрібно йти в храм. Там пригостити фруктами і ягодами жебраків, або віднести ці дари природи на мoгили помepлих.
Відповідно до церковного переказу, 12 липня апостоли Петро і Павло прийняли святе мyчeництво.
Петро був poзіпнутий головою вниз, а Павлу вiдтяли гoлову.
У цей день церква прославляє духовну твердість Петра і розум Павла. У апостола Петра також оспівують образ того, хто відвернувся від Господа і покаявся. У Павла – образ того, хто чинив опір проповіді Господній і потім повірив.
Дічата в цей день гадають на свого обранця. Потрібно зібрати 12 різних рослин, покласти їх під подушку, закривши очі сказати: «Дванадцять трав з різних полів, дванадцять юнаків! Хто суджений-ряджений, мені покажися і на мене подивися »
Також молоді дівчата в день Петра і Павла “завивали берізку”. Для цього на молодій березі вибирали три гілки, сплітали їх в косу, і загадували бажання, повторюючи при цьому: “В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!”. Завивали гілочки зазвичай червоною стрічкою і міцною травою. Через три дні дівчата знову приходили до берези і дивилися – якщо коса не зів’яла і не розпустилася, то бажання збудеться. Березову косу після ворожіння обов’язково розпускали.
Вважають, хто в ніч на Петра-Павла не спатиме, той щасливим і здоровим весь рік буде.