Народний депутат Сергій Лещенко вважає, що запропонована новообраним президентом України дата інавгурації на 19 травня нічим не відрізняється від інших.
Таку думку він висловив в своєму Telegram-каналі. Більш того, інавгурація 19 травня дає можливість Зеленському розпустити парламент.
“У свою чергу, порохоботи влаштували хвилю обурення ідеєю Зеленського. 19 травня в Україні визначено як День пам’яті жертв політичних репресій, а значить — і проводити інавгурацію в цей день нібито не можна.
На думку Лещенка, прихильники президента Петра Порошенка побоюються дострокових парламентських виборів, оскільки тоді розкриються корупційні схеми, і можуть знайти аргументи для критики будь-якого дня, який буде їм незручний.
У той же час, вибори президента є вінцем демократичних процедур, за які в Україні боролися з моменту розпаду СРСР, і інавгурацію може бути проведено з хвилиною мовчання в пам’ять людей, які загинули в ім’я свободи і демократії.
Тим часом в соціальних мережах вже аналізують, що при бажанні можна знайти аргументи і будь-яку запропоновану дату інавгурації розкритикувати. Цікаву публікацію розмістив користувач Богдан Шевчук, де спрогнозував можливу реакцію на будь-яку дату інавгурації після 19 травня.
“20 травня” День банківських працівників”. Уявляю заголовки: “Злий геній банкір Коломойський порочить Україну”.
21 травня, це день Святого Апостола Іоанна Богослова, який написав “Одкровення” той самий Апокаліпсис який нам пророкує Миротворець і Олешко. Ну ви ж розумієте. 22 травня, день Миколи Чудотворця, і можуть дорікнути, що Зеленський обіцяє “чудо”, а чудес насправді не буде і то пил в очі.
23 травня, єврейське свято Лаг ба-омер. Ну ви ж розумієте. Для чого нам зайвий антисемітизм. 24 травня день слов’янської писемності і культури, також не є найкращим днем для інавгурації враховуючи конфлікт слов’янських народів. Можуть розцінити як загравання з Москвою…”, — написав Богдан Шевчук.
Додамо, що раніше нардеп і прихильник ЗеКоманди Сергій Лещенко розповів, в чому відмінність шоумена Володимира Зеленського від Петра Порошенка як президента.
На думку Лещенка, політики за своєю суттю є протилежностями один одному.
Так, Порошенко під час будь-якої розмови або інтерв’ю лише вдавав, що йому цікава думка співрозмовника, і посилено просував свої власні ідеї, “завантажував” людину своїм баченням ситуації.
У той же час, упевнений нардеп, Зеленський діє рівно навпаки, оскільки будь-які рішення приймає в колі людей, яких вважає рівними, і шукає варіант, який влаштує всіх до єдиного.
Лещенко вважає це відміну ключовою відмінністю політиків, саме тією функцією лідерства, якої не вистачало самовпевненому і арогантному (пихатому) Порошенку, через що він часто допускав помилки.