Через два дні, настане Вербна неділя – один з важливих і шанованих православних християнських свят. Крім того, це свято починає останній тиждень Великого посту. Як і всі релігійні свята, Вербна неділя має свої традиції і прикмети.
Для християн Вербна неділя – велике і радісне свято, одне з 12 найголовніших церковних свят в році. Цього року Вербна неділя випадає на 21 квітня.
Віруючі напередодні ввечері збирають гілочки верби і йдуть на всеношну службу до церкви. У це свято моляться, тримаючи в руках запалені свічки і гілочки верби, символічно зустрічають і вітають Спасителя людей – Ісуса Христа.
Освячені в це свято гілочки верби мають особливе значення для віруючих, символізують здоров’я, благополуччя, удачу, захист від усіх бід. Гілочки верби приносять додому, злегка б’ють ними по всім домочадцям, на щастя і здоров’я, примовляючи:
«Не я б’ю, верба б’є, верба хлест, б’є до сліз»,
«Верба червона, бий до сліз, будь здоровий!»,
«Будь таким же сильним, як верба, таким же здоровим, як її коріння і таким же багатим, як земля»,
«Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень є!»
Освячені гілочки верби викидати не можна – їх ставлять в будинку, біля ікон і зберігають до наступної Вербної неділі, а потім спалюють.
У Вербну неділю категорично заборонено працювати. Пишних гулянь на Вербну неділю не влаштовують, тому що ще не закінчено Великий піст. Цей день проводять у сімейному колі, в молитвах, в роздумах про добро, про сенс життя. Тим, хто суворо дотримується правил Великого посту, у Вербну неділю можуть скуштувати пісні рибні страви.
Народні прикмети Вербної неділі і всієї Вербної неділі такі:
Наші предки вірили, що цей день може допомогти бeзплiдним: жінка повинна сама з ранку зрізати гілочки верби, освятити їх в храмі і зберігати в будинку. Це нібито повинно допомогти пізнати радість материнства.
У народі кажуть, що в це свято можна зцілитися від різних хвoроб, скупавшись у відварі з свяченою вербoю.
Вважається, що кімнатні рослини, висаджені в Вербну неділю, добре ростуть і приносять в будинок багатство.
Якщо у Вербну неділю тепло і сухо – влітку буде великий врожай фруктів.
Якщо на Вербну неділю йде дощ – чекайте хорошого врожаю. Якщо ж, навпаки, стоїть суха погода, то і врожаю можна не чекати. А, якщо на небі хмари, похмуро, але дощу немає, то урожай буде достатньо хороший, але не такий, як хотілося б.
Також вважалося, що верба може захистити будинок від природних стихій. У будинок, в якому є освячена гілочка верби, не потрапить блискавка.
Якщо під час пожежі вербу кинути у вогонь, то він швидше згасне, і полум’я не перейде на іншу будову. А гілочки, кинуті під час льодоходу в воду, допоможуть уникнути великих паводків.
Постукаєш по тiлу гілочкою верби – буде здоров’я цілий рік.
З’їж бруньку верби – вирішиться важлива справа. Якщо вам доведеться йти на важливі переговори, або ви збираєтеся почати дуже важливу для вас справу, і ви не впевнені в результаті, то освячена верба допоможе вам і тут. Вирушаючи на важливу справу, потрібно відірвати від гілочки три бруньки і з’їсти їх, запиваючи свяченою водою, при цьому думаючи про свою справу. Правда, користуватися цією властивістю гілочки можна тільки в самому крайньому випадку. Постійно, треба не треба, вербу краще не турбувати, може вийти боком.
На Вербну неділю подумай про кохану людину, вона і прийде.
По-перше, якщо квітка протягом місяця зів’яне, то вам доведеться прожити все своє життя в бідності. А по-друге, садити треба тільки рослини з великими і м’ясистими листами.
Свійську птицю на вулицю не випускають – відьма зіпсує. Вважалося, що саме на домашній птиці відьми і відігравалися. У селах і донині ті, хто птицю тримає, у Вербну неділю намагаються її на вулицю не випускати.
Якщо на Вербному тижні щоранку заморозки, то урожай зернових буде хорошим;
Мороз на Вербний тиждень – хороша прикмета і означає, що восени ранніх заморозків не буде і врожай не пропаде;
Щоб в сім’ї було процвітання, в понеділок Вербної неділі мама дружини приходила в гості з подарунками.
Вірити в прикмети чи ні, вирішувати вам, але для того, щоб перевірити, реальні це прикмети або забобони, варто помітити і запам’ятати, що збувається, а що – ні.