На Харківщині під час втечі російські солдати цілеспрямовано прямим попаданням з танку вбили 34-річного місцевого Анатолія, який хотів врятувати 15-річних підлітків — забрати до свого погреба в низині під час сильних обстрілів. Про це розповіла журналістка Катерина Петренко.
«Матір загиблого звати Олена Валіуліна. Вона повела нас до тієї спаленої ГАЗелі… Її син поїхав за дітьми та не повернувся. Два тижні вона шукала свого сина. Знайшла його але… Усе згоріло, тільки клаптик голубої олімпійки залишився, щоб показати: «Мам, це я».
Жінка сама в мішок його почала упаковувати, але окупанти не дали цього зробити. Снайпер почав обстрілювати матір та ще двох людей. Вони скотились в цю канаву, перечекали й через кущі ледве винесли ноги. До позавчорашнього дня Анатолій лежав у цій газелі. українські військові після зачистки дозволили забрати Толіка. Матір сама забрала свого обвугленого сина, потягла його на візочку й закопала в своїх квітах біля розбитого будинку. Дякує росіянам, що позбавили її сина. Її слова звучать зі злістю та відчаєм.
У селі чутно гучні «виходи». Олена Валіуліна добре розрізняє, з чого й куди стріляють. Каже, що її будинок окупанти знищили, три снаряди розірвались в городі, в одній з вирв вона й поховала свою дитину. Розповідає, що в окупації виживала разом з сімома пенсіонерками. Вони евакуювались із знищеного села, а жінка лишилась, бо шукала сина. Тепер евакуюватись не хоче”.
За словами журналістки, на звільненій території немає ні електрики, ні газопостачання, ні мобільного зв’язку. І це лише один із жахів звільненої Канцедалівки.