Вплив кризи на ринок праці. Ефективні пошуки роботи.
Безумовно, криза, спричинена пандемією, глибоко вплинула на стан ринку праці в Україні. Проте, роботодавці шукають співробітників навіть у такий непростий час. На які сфери діяльності слід звернути увагу якщо Ви шукаєте роботу?
Кілька місяців тому багато робітників відчули на собі вплив кризи. Деякі співробітники були скорочені, хтось просто звільнений. Багато людей опинилися у новій реальності «відпустки за свій рахунок» коли в тебе є робота але немає зарплати. Хтось хотів би змінити роботу але боїться залишитися ні з чим під час кризи.
Всіх турбує питання «А що буде далі?». Люди бояться бути звільненими або не знайти роботу якщо підуть самі. Здається, що ситуація зовсім безвихідна.
Незважаючи на деякий спад, ринок праці є досить активним.
Звісно, статистика вказує на зростання рівня безробіття, як в межах Луцьку так і в Україні в цілому, але деяким компаніям співробітники потрібні навіть зараз. Треба зауважити, що в деяких сферах діяльності відмічається значний спад потреби у робітниках, у деяких зовсім немає вакансій. Є сфери діяльності, де присутня достатня кількість вакансій навіть зараз і потреби у співробітниках тільки зростають. Громадянам, що втратили роботу, слід звернути увагу на ці сфери занятості та скористатися нагодою.
Які сфери не погано почувають себе у кризу?
Не зовсім вірно говорити що криза не зачепила якусь сферу економіки взагалі. Наприклад уроздрібній торгівлі, магазини, що спеціалізуються на продуктах харчування та на товарах щоденного вжитку почувають себе набагато краще ніж будь коли.
Продавці дорогого одягу, ювелірних виробів, предметів розкоші, автомобілів потерпають від кризи набагато більше. Отож і потреби у робочих місцях в них немає.
Подібна ситуація і в IT-сфері: компанії, що обслуговують фінансово-технічну галузь твердіше стоять на ногах ніж ті, що працювали у сфері туризму та готельного бізнесу.
Компанії з найму персоналу Луцька відмічають відсутність попиту на IT-спеціалістів вузького профілю. Також IT-компанії віддають перевагу досвідченим кадрам замість новачків.
Такі сфери діяльності потребують нових співробітників:
-
Агровиробництво. Вітчизняні агропромислові компанії завжди мають брак робочих рук але попит на продукти харчування є завжди. Звісно українські виробники чекають закінчення пандемії і не дуже активні. Закордонні агровиробники зверталися до українських компаній з запитом на фахівців і до карантину але й зараз попит на робітників з нашої країни є високим.
-
Фармацевтичний, аптечний бізнес, медицина. Попит на спеціалістів в цій сфері обумовлений пандемією.
-
Ритейл. Продаж продуктів харчування, щоденного вжитку, косметики — одна з небагатьох сфер бізнесу, яка майже не постраждала від пандемії.
-
Логістика. Тут є потреба у кур’єрах, комірниках та менеджерах.
У цих напрямках потрібні люди не тільки з профільною освітою. Так у медицині і фармації потрібні не лише медичні працівники але й менеджери з продажу, медичні представники. Клініки, аптеки та фармацевтичні компанії мають сайти і потребують співробітників для їх обслуговування. Потрібні діджитал-маркетологи, програмісти, аккаунт-менеджери, копірайтери.
Багато компаній перейшли на онлайн роботу.
Онлайн-комунікація з клієнтами вимагає актуального контенту в корпоративних блогах, сайтах, сторінках у соцмережах. Попит на фахівців у цифровій сфері залишився на колишньому рівні.
Важливим фактором виживання компанії під час кризи є її регіональна приналежність. Звісно що у столиці та обласних центрах знаходиться набагато більше підприємств та фірм. Попит на робочі руки тут набагато більше ніж на периферії. Це проблема не лише останнього часу, але зараз вона відчувається гостріше.
Промислова специфіка регіонів теж різниться. Так, якщо в областях де багато аграрних підприємств завжди потрібні робочі руки, то промислові підприємства скорочують або взагалі припиняють прийом на роботу фахівців. Деякі скорочують штати. Фахівці, яких скоротили на підприємствах, мають проблеми з повторним влаштуванням.
Отже, в ситуації загальної кризи можна рекомендувати змінити вид діяльності та спробувати влаштуватися у сферах, які найменш постраждали під час пандемії.