У відповідь на дії противника нашим армійцям можна використовувати усі сили і засоби….
Верховний головнокомандувач Збройних Сил Президент Петро Порошенко доручив керівникам операції Об’єднаних сил на Донбасі, відповідаючи на ворожі обстріли й провокації, застосовувати усі сили та засоби. Мета – збереження життя українських воїнів. Вогонь по противнику відтепер можна відкривати з усього наявного на лінії розмежування озброєння,
“Треба бути готовими до будь-яких сценаріїв – як до оборони, так і до ефективного контрнаступу. Ми не повинні піддаватися на провокації в районі проведення операції Об’єднаних сил, проте дозволяю і наказую застосовувати всі підпорядковані вам сили і засоби для вогню у відповідь для збереження життя наших людей”, – сказав глава держави. А ще – нагадав про вимогу не здавати жодного клаптика української землі.
Нагадаю, раніше українські захисники не раз скаржилися на те, що через накази командування про дотримання режимів припинення вогню, вони не в змозі адекватно відповідати на найнахабніші вихватки ворога. Що ж тепер зміниться? Укрінформ поцікавився думками військових експертів.
Начальник командно-штабного інституту Національного університету оборони (у 2005-2011 роках), генерал-майор Володимир Лішавський нагадує, що, згідно із законодавством, Верховний головнокомандувач лише надає директиви керівництву ООС. А безпосередній наказ про застосування зброї має віддати командувач Операції Об’єднаних сил.
Після отримання такого наказу українські військові матимуть більше можливостей для оперативного реагування на ситуацію: відповідь на ворожі провокації відтепер буде миттєвою – адже такі дії уже не потрібно буде узгоджувати із вищим керівництвом.
«Це особливо важливо при боротьбі з ворожими снайперами (саме у результаті так званої «снайперської війни» нині гине найбільше наших захисників). Тож тепер з’явиться більше можливостей для знищення «снайперських гнізд» противника. При цьому, як і раніше, йдеться про використання озброєння, яке дозволене Мінськими домовленостями», – каже Володимир Лішавський.
Він також позитивно оцінив тактику дій у так званій «сірій» зоні, до якої останнім часом активно вдаються українські бійці. Адже відповідне маневрування дозволяє їм зайняти більш вигідні позиції для того, щоб контролювати ситуацію вздовж лінії розмежування та мінімізувати можливості для дій ворожих диверсантів і снайперів.
Інший військовий експерт – полковник запасу Олег Жданов – вважає, що наказ про спрощення узгодження дій у відповідь на ворожі атаки та обстріли особливих практичних наслідків не матиме. Адже при виникненні безпосередньої загрози наші захисники й так мали право застосовувати у відповідь автоматичну зброю, кулемети, підствольні гранатомети і міномети невеликих калібрів, які є в розпорядженні підрозділів, що дислокуються безпосередньо на лінії розмежування.
«Натомість важке озброєння згідно з Мінськими домовленостями відведене в тил і зберігається на майданчиках, що контролюються спостерігачами ОБСЄ. Перекинути його ближче до лінії розмежування неможливо. Інакше Україну звинуватять у порушеннях насправді нікому непотрібних угод», – нагадує Олег Жданов.
Те, що розпорядження Президента стосується лише використання легкого озброєння, підтвердив у коментарі Укрінформу і колишній голова Служби зовнішньої розвідки, генерал армії України Микола Маломуж. Рішення про відмову від виконання досягнутих у Мінську домовленостей може бути увалене лише за окремою процедурою, що передбачає кілька етапів, зокрема, відповідну ухвалу РНБО. При цьому, як наголошує генерал, уся важка техніка повинна перебувати на тилових базах в режимі очікування на відстані швидкого переміщення у випадку масштабних наступів противника.
«В умовах же перманентних бойових дій незначної інтенсивності наші військовики й без додаткових наказів мають право на застосування наявного на лінії розмежування озброєння. Це передбачено і вітчизняним законодавством, і нормативними актами, що регулюють військову сферу, зокрема, Бойовим статутом. Тому вважаю, що, акцентуючи на таких можливостях, Президент ще раз хотів наголосити на необхідності застосування цього алгоритму дій у випадку виявлення диверсійних і розвідувальних груп противника, ворожих снайперів, обстрілів і прямих атак. Це також – своєрідний заклик до командирів нижчої і середньої ланки, які у випадку небезпеки мають діяти більш рішуче», – наголосив Микола Маломуж.
Заcтупник голови Генерального штабу ЗСУ (у 2006-2010 роках), генерал-лейтенант запасу Ігор
Романенко вважає, що новий наказ командування і справді допоможе офіцерам на місцях оперативніше ухвалювати рішення. Бо наразі багато молодших командирів із тих чи інших причин воліють «не ризикувати», обмежуючись використанням легкої зброї.
«Часто-густо складається дивна ситуація: ворог, не соромлячись обстрілює наші позиції із 82-ох чи й навіть 120-міліметрових мінометів. А українські бійці відповідають вогнем максимум 30-міліметрової артилерії чи крупнокаліберних кулеметів. Насправді ж відповідь має бути адекватною: який калібр «прилетів» до наших шанців – такі ж «гостинці» має отримати і противник. Годі нам уже виголошувати «мантри» про дотримання Мінських домовленостей. Коли ворог, який на дипломатичному рівні «кричить» про важливість і особливе значення цих угод, щоденно їх порушує. Вважаю, що життя українського солдата має цінуватися вище, аніж домовленості із бандитами, на які ті, як-то кажуть, давно «начхали», – говорить Ігор Романенко.
Утім, Україна не готова до розірвання Мінських угод. Наполягають на їх збереженні і наші міжнародні партнери.
Нагадаю, у вересні, виступаючи зі щорічним посланням до Верховної Ради, Петро Порошенко заявив, що Україна повинна мати можливості для силового повернення окупованих територій Донбасу. Тож наша армія має бути готова до будь-яких сценаріїв.
«В України є право на самооборону згідно із статтею 51 Статуту ООН. І ми на цьому наголосили у нещодавно ухваленому законі про реінтеграцію Донбасу, – сказав Президент, – Але наша стратегія миру полягає у його досягненні політико-дипломатичним шляхом, бо саме такий варіант є оптимальним для України і відповідає нашим національним інтересам».