додому Блог сторінка 3210

СЬОГОДНІ ЗРАНКУ ТРАПИЛАСЬ ІСТОРІЯ. ВИЇХАЛИ В СПРАВАХ. ДРУЖИНА КАЖЕ, А ЧИ НЕ ЧУЄТЬСЯ ТОБІ В МАШИНІ СТОРОННІЙ ЗВУК

0

Сьогодні зранку трапилась історія. Виіхали в справах. Дружина каже, а чи не чується тобі в машині сторонній звук. Напружую музичний слух, намагаюся вловити в рівномірному гудінні соло партію двигуна та ноти ходовоі. Машина нова тож я вирушую, що Ірі мариться. Аж за хвилину виразно чую: “Мяу!”.

Спиняємося, заглядаю під машину – норма. Звук повторюється. Відкриваю капот і бачу як в надра моторного приладдя ховається малий сірий хвіст! Дістати його володаря нам вдалося лише на СТО (довелося знімати підкрилок). Якраз на місці був не тільки майстер, а й директор-кошатник, в якого, за збігом обставин, місяць тому пропав старий кіт. Навіть корм ще від нього залишився. Тож і господар нявчику одразу знайшовся.

Отже, водіі, будьте уважні: ваш автомобіль може стати прихистком переляканоі громом і дощем бездомноі тваринки. Якщо ви не в змозі дістати іі самі, обов”язково ізолюйте куток, куди вона ховається, одягом, абощо, щоб та не вискочила на ходу під колеса, та ідьте на СТО.

dtp.kiev.ua

Щойно в 18:30! Порошенко звернувся до українців з дуже хорошою новиною

0

Найближчим часом реактивні піхотні вогнемети РПО-16 будуть поставлені в українську армію
Про це на своїй сторінці в Twitter повідомив президент України Петро Порошенко. Пише Звістка.

“В Україні почалося серійне виробництво реактивних піхотних вогнеметів РПО-16 – потужного зброї, яке” Укроборонпром “виробляє для ЗСУ.

Вже найближчим часом вогнемет буде поставлений в армію, що значно посилить військову міць наших підрозділів”, – підкреслив Порошенко.

Головне за день: розстріл дівчини у Львові і Путін у Києві

0

Люди Путіна скрізь: з’ясувалося, що на Кремлю працюють європейськідипломати та політики

Департамент зовнішньої розвідки Естонії встановив серед громадських діячів, таких як журналісти, дипломати, бізнесмени та політики, мережу агентів впливу Росії.

Глава естонської зовнішньої розвідки попередив, що незважаючи на саміт президентів Дональда Трампа і Володимира Путіна і на вигляд гарні відносини, загроза з боку Росії далеко не минула: останнім часом Кремль став, скоріше, більше використовувати в своїх цілях агентів впливу і збільшувати їх роль, зазначив Марран.

Запалі очі й посмішка: українцям показали фото худого Сенцова

«Розмовляла з Олегом Сенцовим в режимі відеоконференції. Майже півгодини говорили про стан його здоров’я, про те, як він спілкується з рідними і сім’єю», – зазначила вона.

Окремої уваги заслуговує те, що зображення Сенцова було, швидше за все, спеціально зроблено поганої якості, щоб приховати наслідки тривалого голодування.

Тим не менш, на опублікованому знімку обличчя українського політв’язня виглядає помітно худішим, очі впалі. Однак на ньому також видно широку посмішку, що може говорити про те, що припиняти голодування вона не має наміру.

Вони нариваються: в центрі Києва помітили виставку з Путіним

Про це повідомив користувач Олександр Куліковський на своїй сторінці в соцмережі.

«Ось що зараз відбувається в Києво-Печерському заповіднику. Виставка до хрещення Русі, в якій пропаганда вбивці і світового терориста Путіна. Доведеться викликати і поліцію, і СБУ, щоб припинити знущання та наругу над тимчасово окупованій українській святинею», – зазначив він.

У той же час користувачі інтернет-мережі виступили з більш різкими пропозиціями, як можна було вирішити ситуацію, що склалася.

«Вони нариваються», «а чому усе написано російською», «сходка братви», «зовсім загубилися – п’ятий рік війни», «бити їх треба. Там Божого нічого не залишилося», – пишуть вони.

У центрі Львова розстріляли дівчину, фото з місця події

“Зараз дівчина на Топольній в лікарні їй надають медичну допомогу, куля дуже глибоко. Лікарі не рекомендують діставати без операції (пропонують робити операцію), а ввечері дівчині потрібно їхати додому в Миргород”, – повідомив Ігор Зінкевич.

Спецоперація на пляжі: Холодницького помітили на відпочинку в компанії гарячої білявки

Фотографією з відпочиваючим головою Спеціалізованої антикорупційної прокуратури поділився в своєму Facebook журналіст Вадим Фолькер

«Як повідомили мої джерела, глава САП Назар Холодницький особисто провів затримання затятої і дуже небезпечної корупціонерки», – підписав знімок Фолькер.

Поки я лежала у лiкарнi, найкраща подруга вкрала мого чоловiка.Через три дні вони ….

0

Ми з Романом одружилися, коли я прийшла працювати у фірму, співвласником якої він був. “Ти чого до нього усміхаєшся, у нього таких, як ти, по десять на один вечір, -якось сказала колега Настя. – Невже не розумієш, хто він, а хто -– ми?! Он придивися до системного адмінiстратора, він же очей з тебе не зводить…” Та коли через півроку Роман освідчився мені й запропонував стати його дружиною, та ж колега щиро вітала мене і казала, що така розумниця, як я, варта лише такого чоловіка, як наш керівник. Хоча, звісно, за спиною перешiптувалися заздрiсники, що сирота з дитбудинку не пара Романовi.

Моє життя після пишного весілля здавалося казкою -коханий чоловік, простора квартира в новому будинку, власний автомобіль. Ніжний поцілунок кожного ранку, яким будив мене коханий… Коли я завагiтнiла, Роман вирішив, що буде краще, якщо я не працюватиму: “Ти повинна берегти себе від роботи, хвилювань. Нашому малюковi потрібна здорова, щаслива і весела мама”. …Того дня я йшла алеєю парку, вдихаючи на повні груди свіже, п’янке він пахощів літа повітря і прислухаючись до того, що роблять мої малята. Годину тому лікар пiсля ультразвукової діагностики повідомив мені цю новину: “Вiтаю. У вас двійнята. Розвиваються гарно, дітки активні. Так що будете мати, крім чоловіка, ще двох захисників”.

Я саме думала, як скажу про це Романовi, коли раптом невідомо звідки на алеї взялася циганка. “Стій, красива, я тобі щось скажу, — промовила вона, зазираючи мені у вічі чіпким поглядом чорних очей. -– Ти в житті багато зазнала гoря, але тепер дуже щаслива. Проте і жінка і чоловік, яких ти любиш над усе, тебе зрaдять, і тобі буде…” Я не дослухала, пiшла. А услiд циганка крикнула: “На твоїх руках з’явиться крoв!” Дорогою додому я купила фруктів, спекла улюблений Романів торт, прикрасила стіл живими квітами.

І підписала листівку: “Любий татусю! Ми кожного дня слухаємо твій ніжний голос, відчуваємо, як ти гладиш мамин животик, і хочемо сказати, що дуже тебе любимо і нетерпляче чекаємо зустрічі. Цілуємо! Твої синочки”. Поклала її на ту половину ліжка, де спав мій Роман. Увечерi чоловiк дуже тiшився, все не міг повірити у те, що він ось-ось стане батьком аж двох хлопчикiв. “Моє щастя зросло утричі!” — сказав менi. …

Важко сказати, коли саме почалися наші проблеми. Але підозрюю, що тоді, коли я через загрозу вuкuдня лежала в лікарні. Спершу Ромчик по кілька разів на день приїздив до мене, привозив усілякі смаколики і квіти, згодом я щораз частіше чула про те, що у нього то нарада, то зустріч із партнерами у Варшаві, то термінова поїздка до Одеси, то до Iзраїлю — захворiла його мама, i треба було покласти її до тамтешньої клiнiки… Я ображалася, надувала губи і знову чекала. “Настю, може, хоч ти приїдеш? -– зателефонувала подрузі, тiй самiй дiвчинi, з якою колись працювала. — Роман учора полетів до мами, а мені дуже сумно”. “Ні, Яно, не приїду, бо багато роботи, — зазвичай відповіла вона. Через три тижні я повернулася додому.

Акуратні ліжечка-гойдалки, шпалери з веселим принтом, гігантські іграшки з великми і добрими очима. “До речі, це мені Настя підказала”, — додав вiн. Я була щиро здивована. Чому вона? Вона тут була? “Ми з нею поверталися iз Києва, розговорилися, і вона сказала, що про облаштування дитячої може подбати її знайома дизайнер, яка має гарні рекомендації, — пояснив чоловiк. — Я думав, що тобі сподобається…” Звісно, не сподобатися кімната моїх синочків мені не могла, однак у душі з’явилося легке вловиме невдоволення тим, що все це робилося без мене. А ще -– відчуття незрозумілої тривоги. Наступні два місяці минули то в лікарні, то вдома. Однак якось я піймала себе на думці, що в лікарні мені набагато краще.

“А ти думаєш, мені легко? -– Роман тоді повернувся після важливих перемовин трохи напiдпитку, і в його голосі я вловила невдоволення і злість. -– Я місяцями без тебе, бо тобі не можна. А я… я хочу любощів”. Списавши оті слова на спиртне і втому чоловіка, я допомогла йому роздягтися і лягти у ліжко. За кілька хвилин чоловік захропів, а я почулася зле. Ось i народилися нашi дiтки.

Ступивши до квартири і поклавши діток на ліжко, я відчула себе найщасливішою жiнкою. Проте щастя тривало до першого генерального прибирання, яке я затіяла, трохи змiцнiвши після пoлогiв. Перестиляючи постіль у нашій спальні, я побачила золотий кулончик з рубiном. Той самий, який замовила на день народження Насті у відомого ювеліра. Ось що означали цi Ромковi поїздки i Настина зайнятiсть роботою… I я заридала, завила, наче поранена вовчиця. Того вечора я все виклала чоловiковi, який знову повернувся напiдпитку. “Я –- живий чоловік, і ти повинна те, що сталося, зрозуміти, — кричав він. -– Так, я привозив її сюди декілька разів. Пeреспали і все. Тебе ж я люблю. І діток наших люблю. А кулон викинь і забудь”.

У моєму серці наростала ненависть до чоловіка і подруги. Як вони могли? Як? Від пережитого я потрапила до лікарні з нервовим зривом. Ні Роман ні Настя мені навіть не зателефонували. Наче мене й на світі уже не було. Я ж слухняно виконувала усі вказівки лікаря, бо хотіла до дітей. “Яно, я знаю, чому ти опинилася в лiкарнi, — заговорив до мене Дмитро, наш системний адмінiстратор. — Через Настю і Романа. Ми всi знали про них, бо Настя вихвалялась, що забере його у тебе. А дiти твої їй не потрiбнi. Тепер Роман у Настi живе, а твоїх синiв чужа жiнка доглядає… Яно, хочеш, ми пoкараємо їх? Я можу перерізати гальмiвний пас…

Знаєш, я тебе завжди любив i досi люблю”.”Переріж”, — погодилася я.

Через три дні Роман і Настя розбилися на околиці міста. Роман не змiг зупинити авто, воно злетiло з мосту. Коли їх знайшли, Настя лежала майже г.o.лa, а в чоловіка були розстебнутi штани… Слiдство намагалося встановити, хто міг перерізати гальмiвний пас, чи були в Романа вороги. Припускали, що зробили це бiзнесовi конкуренти. Але доказiв жодних не знайшли. Наступного дня, як зaгинув Роман, Дмитра знайшли meртвиm у його спальнi. Iнфаркт — i це у 35 рокiв! Менi так боляче, що готова вiдчинити дверi на балкон, вийти, перехилитися через поруччя — i полетiти у вiчнiсть.

Якби я знала, що моїх крихiток, моїх синочкiв хтось виростить, як своїх рiдних, я б так i зробила…

Джерело

«Убогий финт…» — Валуев неожиданно прокомментировал разгромную победу Усика в Москве

0

После разгрома, который украинский боксер Александр Усик устроил россиянину Мурату Гассиеву в Москве, российские политики пытаются любыми способами понизить статус важной украинской победы.

Очередным комментарием отличился бывший боксер в супертяжелом весе Николай Валуев, который назвал победу Усика триумфом «советской боксерской школы».

Ставшая тяжелым ударом для россиян победа Усика над российским боксером в сердце российской столицы стала настолько болезненной, что открыто говорить о победе Украины никто из них не решается.

При этом Валуев считает, что именно советская боксерская школа помогла Усику победить. В то же время не обошел стороной Валуев и вопрос политики, который на фоне войны на Донбассе и оккупации Крыма после победы Усика в Москве встал очень остро. Бывший боксер заявляет, что отсутствие происшествий между российскими и украинскими болельщиками на трибунах говорит об «объединении», а желание политиков делать заявления на фоне боя он назвал «убогим финтом».

Источник

Лист Ісуса до людини, який потрiбно прoчитати кожному

0

Пишу тобі цього листа, хоча мені б хотілося порозмовляти з тобою особисто і наодинці. Але я знаю, що для цього в тебе завжди бракує часу. Вчора вранці, наприклад, Я довго чекав, поки ти прокинешся, щоб разом з тобою побудувати плани на прийдешній день, додати тобі сили і впевненості для нелегких справ. Але ти відвертався, щоб хоч на декілька хвилин продовжити свій сон.

А потім у тебе просто не було часу: вмивався, старанно чистив зуби, прискіпливо одягався, ретельно причісувався… Останній погляд у дзеркало, і ти підійшов до дверей. На якусь мить, коли твій погляд натрапив на Біблію, Я подумав, що ти хочеш прочитати Моє Слово. Але ти пішов, щільно зачинивши двері. За матеріалами Уроки Біблії

Протягом дня Я знову і знову намагаюся зав’язати розмову з тобою. Чекав цієї миті. Ти пам’ятаєш сніданок: смачна їжа, запашний чай — це все від Мене. Однак ти навіть не подумав про це, не кажучи вже про слова вдячності.

Після поживного обіду ти тяжко зітхнув, а Я стояв поруч і чекав, що саме зараз ти розкажеш про наболіле, про те, що пригнічує душу, і попросиш допомоги. Але якась думка, очевидно дуже важлива для тебе, відволікла твою увагу, і думки закрутилися, шукаючи виходу.

Словом, для тебе проблем вистачало завжди. Вони кожного дня навалювалися на тебе таким тягарем, що перекреслювали все інше. Тобі ставало дуже важко. Чому ж ти не звертався до Мене?

Пам’ятаєш, недобра звістка захопила тебе зненацька? Я в той час був біля тебе. Я так хотів висушити твої сльози і навіть намагався зробити це по-Своєму: послав тобі легкий, теплий вітерець, птахів, щоб вони веселим щебетом і співом відволікли тебе від гірких думок; сонячне проміння, голубе небо… — все це для тебе. Але ти вже вкотре нічого не зрозумів, не заговорив зі Мною.

І навіть увечері, прийшовши з роботи — не згадав про Мене. Нашвидкоруч повечеряв, увімкнув телевізор і телепрограми надовго захопили тебе. Невже вони цікавіші, ніж спілкування зі Мною? Невже важливіші і ті проблеми, які не покидали тебе ще й увечері?

Ти втомився за день — Я тебе добре розумію. Не звинувачую за те, що майже у знемозі впав у ліжко. У такому стані важко молитися, думати про духовне, але Я все ж надіявся на це, бо в якусь мить в тебе промайнула думка про Мене. Але це вже було крізь сон, який швидко заволодів тобою. Ти ж не опирався. А Я так чекав… Хотів разом з тобою згадати про день, що минув, проаналізувати його.

Повір: Я би потішив тебе, заспокоїв твій біль… Але ти не захотів…

То ж коли настане новий день, згадай про Мене. Пам’ятай, що Я завжди поруч з тобою.

джерело

Що стенеться з вашим організмом, коли ви повністю відкажетесь від алкоголю …

0

Вживання алкoгoлю – згубна звичка, без якої не минає жодне застілля. Та постійний прийом алкoгoлю навіть у невеликих кількостях, призводить до повільної зaгибeлі оргaнiзму, оскільки стрaждaють від cпиртного всі системи та оргaни. Та життя без алкoгoлю має низку вагомих переваг.

Що відбувається з органiзмом після відмови алкoгoлю:

1. Якщо зовсім не вживати алкoгoлю, у людини суттєво покращиться працездатність. Ви забудете про такі стани як сонливість, втома і дратівливість.

2. Окрім того, людина, яка навіть раз на тиждень вживає алкoгoль, втрачає свою енергію, оскільки після кожного прийому спиртного оргaнізм витрачає багато сил на відновлення свого нормального стану.

3. Просто неоціненний “плюс” відмови – покращиться робота нервoвої системи. Сон стане якіснішим та міцнішим, відповідно, протягом дня ви будете бадьорі та більш стійкі до стрeсових ситуацій.

4. Покращиться загальний стан – оргaнізм відновиться, і робота оргaнів і систем прийде в норму. Також зміцніє імунітет.

Що відбувається з організмом після випитого алкoгoлю:

– Через 3 дні алкoгoль виводиться з крoві, оргaнізм починає активно очищатися від токcичних речовин.

– Через 7 днів в норму приходить робота нервoвoї системи: людина стає спокійнішою, нормалізується сон та відчувається приплив енергії.

– Через 2 тижні покращиться робота сeрця і сyдин, зникає головний і м’язовий бiль, нудoта, поліпшується апетит.

– Через місяць настає переломний момент – алкoгoль виводиться з головного мoзку.

Їдь, доню, та не повертайся…

0

Олена виховувала Христину сама, без чоловіка. Її в цьому ніхто не підтримував ні матеріально, ні морально. І вона ні в кого не просила допомоги.

Батьки відцуралися від рідної кровинки ще тоді, коли вона завагітніла Христиною. І коханий відцурався. Сказав, що дитина не його — і край. Родичів близьких в Олени не було, подруг вірних теж. Не надбала їх і після того, як народила, бо хто хоче перейматися чужими клопотами.

З маленькою дитиною на руках, у безгрошів’ї та в самотності Олена з усіх сил пхала свою біду вперед. Бувало, що й молока дочці не мала за що купити, але вперто долала труднощі, які тернами виростали на її життєвій стежині.

З Божою допомогою Христинка виросла. Олена віддала її до школи, де працювала прибиральницею. Коли дівчинка подорослішала, почала соромитися мами.

— Покинь цю роботу, — наказувала. — Не ганьби себе й мене. З мене всі в класі сміються, що моя мама — прибиральниця.

— Доню, якщо я покину роботу, ми залишимося ні з чим, — м’яко пояснювала Олена, та донька її обривала:

— Ніби в нас тепер щось є!

— Христинко, не гніви Бога, — просила мама. — Ти маєш що їсти, у що вдягнутися. Ми не розкошуємо, але хай буде так, як є, аби не гірше. Все налагодиться…

— Я більше не витримую! — зривалася на крик донька-підліток, вивертаючись від маминих намагань пригорнути її. — Одне й те саме роками говориш, а нічого не змінюється, не налагоджується!

…На людях Олена нічим не виказувала свого відчаю, не демонструвала втоми. Не так від роботи, як від напружених взаємин із найріднішою, найдорожчою людиною — єдиною донькою. А ночами, коли Христина засинала, матір гірко плакала. Вона ж так старалася, щоби в Христі було все необхідне. Вона місяцями відкладала гроші, щоби купити дівчині модну сукню чи щось інше. Днями, бувало, не їла, аби зекономити. Все вдома робила сама. Ніколи й не просила Христинку допомогти, бо ще мала, ще наробиться… Недавно продала бабусин золотий медальйон — єдину пам’ятку, що залишилася від колишньої родини, щоби подарувати Христині омріяний планшет. Але донька не цінувала того. Постійно скаржилася на своє життя, грубіянила матері…

Закінчивши школу, Христина не змогла вступити до університету на державну форму, а матір не мала чим платити за доччине навчання. Пообіцяла влаштуватися на другу роботу, аби наступного року Христина змогла вчитися бодай у коледжі.

…Та одного дня їхнє життя нарешті змінилося. Коли Олена побачила непроханого гостя — остовпіла: перед нею стояв батько Христі.

— Забирайся геть! Чого припхався сюди? — в серці жінки раптом запекла образа з минулого.

— Не до тебе припхався, — спокійно сказав чоловік. — До дочки.

Почувши розмову на підвищених тонах, із хати вийшла Христина.

— Я — твій батько, — відразу звернувся до дочки, демонструючи Олені, що розмовляти з нею теж не горить бажанням. — Я приїхав забрати тебе із собою. Пробач мені за все і збирай речі. Поїдеш зі мною до Києва. Я там живу, маю бізнес, велику квартиру, крутий автомобіль. Ти будеш щасливою. Що тобі робити тут, у цих злиднях?

— Та як ти смієш?! — вигукнула Олена. — Ти 18 років не знав, що в тебе є дочка!

— Я сподівався, що мені народить нащадків кохана дружина, але… в нас немає дітей, — зізнався чоловік.

— Та будь ти проклятий разом зі своєю дружиною! — несамовито крикнула Олена. — Забирайся геть!

— Ні!.. Тату, почекай, — спинила батька Христя. — Я їду з тобою. Мені набридло жити в цій бідосі. Набридло вислуховувати насмішки однолітків, — і, скоса глянувши на матір, добила її словами. — І ти, жінко, мені набридла!

Олена зблідла. Її очі наповнилися слізьми. Тремтячим, кволим голосом вона мовила:

— Їдь, доню, до батька, їдь. Влаштовуй своє життя. Та до мене не повертайся. І на похорон мій можеш не приїжджати…

Не попрощавшись із матір’ю, не обнявши й не перепросивши її, Христина поїхала назустріч своєму новому життю, своєму щастю. Але щасливою в столиці вона не стала. Батькова дружина ненавиділа її, перетворила на прислугу. А він не зміг чи не захотів захистити дочку.

Після кількох місяців пекла в батькових покоях Христина вирішила повернутися додому. Але люди зустріли її страшною звісткою: нема більше мами… Не витримала вона доччиного удару в серце — з власної волі пішла з життя. Поховали. Дочку не сповістили, бо не знали, де її шукати…

Христина сиділа в порожній хаті, обхопивши коліна руками, і плакала. Серце, здавалося, розірвалось від болю на шматки, що й не позбираєш… Так йому й треба! За жорстокість і черствість. За те, що так пізно зрозуміло безмежність і жертовність материнської любові — найбільшого скарбу і щастя на землі для кожної людини.

Соломія СТРИЖИБОВТ

с. Королівка Борщівського району

Джерело

«Спасайте задницы»: Усик обратился в московский зал с посланием

0

Украинский боксер во время интервью взял микрофон и обратился к зрителям в московском зале, передает replyua.net. Усик поблагодарил всех, кто его поддерживал и дал ясно понять россиянам, кто такие украинцы. «Олимпийский», спасибо. Люди, земляки и те кто поддерживает, спасибо за поддержку. Москва, 2018. Бам! Батя в здании!» — эмоционально прокричал Александр, сымитировав звук выстрела.

В сети сразу же начали обсуждать сказанное обращения Александра. Многие с восхищением приняли слова благодарности и отметили, что боксер точно подметил с фразой «Батя в здании». «Слава Украине», «Батя в здании! Красава», «Лучший из лучших!», «Спасибо за победу!», «Батя в здании, а Путин – х*йло», «Крым – это Украина, москали – не братья, Слава Украине», — пишут довольные фанаты Усика.

Напомним, что ранее стало известно, что гимн, который прозвучал перед боем Усика с Гасииевым, исполнили с трема ошибками. Фразу «Ще не вмерли України», спели как «ще не вмерла УкраинА», а также «ворОженьки» и «Запануєм i ми, браття, НА своїй сторонці». Позже стало известно, что гимн исполняла Юлия Сенько, которая родилась в Украине, а именно в Мариуполе. Эту информацию предоставила одноклассница вокалистки Мария Малевская.

Сім’я Фреймут шокувала українців: 12-річна дочка опублікувала хвилюючі фото

0

Донька Ольги Фреймут вразила українців фотографіями, які дівчинка виклала в Мережу

Дочка скандальної української телеведучої Ольги Фреймут Злата Мітчелл швидко дорослішає. Дівчинці всього 12 років, але вона із задоволенням приміряє на себе дорослі образи. Відповідні фото в модних нарядах і з трендовим мейк-апом Злата активно розміщує в Інстаграмі.

На своїй сторінці в соцмережі Злата розміщує селфі і фото з повсякденного життя. Шанувальники відзначають в коментарях, що дівчинка виглядає дуже вже дорослою на свої роки, що, однак, її анітрохи не псує.

“Ти занадто швидко виросла”, “Де поділося та малятко, з яким ми почали спілкуватися 4 роки тому?”, “Тобі начебто 12 років а виглядаєш на 20”, – пишуть в коментарях.

Нещодавно дівчинка виклала в Інстаграм кілька фото в яскравому образі і з макіяжем, що надто кидається в очі.

Злата не тільки веде сторінку в соцмережі, а й розробляє власний бренд одягу Mitchellclothing. Юна модельєр навіть випустила першу колекцію.

Та й сама скандалістка Фреймут не перестає дивувати публіку. Нещодавно в громадському транспорті вона роздавала пенсіонерам подушки і курки-гриль.

Нагадаємо, українці висміяли Фреймут за безглузде фото в мережі.

Відома українська телеведуча Ольга Фреймут викликала справжній ажіотаж у інтернет-мережі через безглуздий знімок. Відповідне фото вона опублікувала на своїй сторінці в соцмережі.

«Світлина з телефону мого чоловіка», – йдеться в повідомленні.

Звернемо увагу, що на ньому Фреймут позує в джинсовій сукні, майці, кепці й найбільш незвичайному – з авоською. Саме на це звернули увагу шанувальники телеведучої.

Також повідомлялося, що українська телеведуча Ольга Фреймут в рамках свого нового проекту вирішила «вирахувати» своїх хейтерів.

Відповідне відео вона опублікувала на своїй сторінці в соцмережі..

«Господи, знову ця к*нченая Фреймут», – написала під постом телеведучої одна з дівчат.

На опублікованих кадрах можна помітити, що візит телеведучої до дівчини трохи спантеличив не тільки її, а й інших співробітників аптеки.

Крім того, скандальна українська телеведуча Ольга Фреймут просто обожнює привертати до себе увагу різними способами. На цей раз знаменитість додала нове фото в Instagram, на якому в довгій сукні рекламує старт продажів квартир відомого забудовника.

Фанати одразу ж почали сперечатися з приводу України та Америки, а деякі пожартували над дивною позою Ольги: «не робіть цього. ви ж ще така молода))», «у тебе ніжка така худа((«, «на Жаль, при всій моїй повазі до Україні, такого рівня життя, як в Америці не бачити найближчі сотню років хоча б за рівнем з/п і кількістю щасливих людей на квкм)рідне це звичайно чудово, але на цьому далеко не заїдеш, на жаль», «І що добре в Америці ??», «те , що має в Америці середньостатистичний громадянин, в Україні коштує скажених грошей. Або зовсім немає».

Джерело: https://politeka.net/