Словечко

Кабинет министров Украины поддержал изменения некоторых правил пересечения государственной границы. В частности, речь идет о поездках детей, пишет Бизнес.Медиа со ссылкой на  “РБК―Украина”.

Согласно с нововведениями, членам экипажа самолета разрешат сопровождать несовершеннолетних пассажиров, а ранее это могли делать родители, усыновители, опекуны или уполномоченные ими лица.

Также правительство одобрило пересечение границы детьми до 16 лет при наличии свидетельства о рождении, выданного в другом государстве, если оно заверено апостилем или относится к перечню случаев, когда заверение не обязательно.

Также предложено уточнить, что проездной документ ребенка действителен только на протяжении времени, на которое он выдан.

В соцмережах постраждалі водії стали повідомляти про нові схеми пограбування, передають Патріоти України.

Як зазначається, наприклад, в Києві грабіжники чекають поки власник відійде від машини, щоб злегка надрізати покришку і далі переслідують жертву, щоб пограбувати. У регіонах же частіше подібні випадки зустрічаються на нічних АЗС.

«Вас «пасуть» під маркетами. Фішка в тому, що колесо в автомобілі тепер не ріжуть, а злегка «надрізають» і їдуть за вами до першого повороту, де при навантаженні 100% трапиться біда з роздутим колесом. Їхати ви далі не зможете. Тому за мить два міцних хлопця в дорогій машині вам поморгають фарами про проблему і будуть пропонувати свою допомогу. Але «помічники» дуже швидко поїдуть, якщо ви вийдете з барсеткою в руках і замкнете своє авто. Будьте обережні», — розповів водій Ігор Петровський.

Інші водії так само пишуть про подібні випадки, які зафіксовані вже не в Києві, а в регіонах. Наприклад, в Івано-Франківську подібну схему провертають біля оптових обмінників.

А активіст Володимир Тіпіло повідомив, що його брат зіткнувся з більш жорсткою схемою на заправці на трасі Львів-Стрий. «Йому на заправці в колесо встромили саморіз. А у нього є звичка після приїзду на заправку дивитися на колеса, чи все в порядку, і тоді все було нормально. Але метрів через 300 він почув, що «кидає кермо». Вийшов, дивиться — спущено колесо. Він заліз під машину, витягує домкрат і бачить — з іншого боку ходять ноги. А на сидінні в цей час лежав гаманець. Брат схопився і побачив, що грабіжник вже відкривав машину. Кинувся за ним, а той втік в поле. Брат озирнувся і помітив неподалік машину. Очевидно, вони чекали, поки брат зупиниться. А якби він і далі гнався по полю, то спільники просто могли б висадити в його автомобілі вікно і обчистити. Або дати по голові і брата ніхто б не знайшов. Це була друга година ночі», — розповів Володимир Тіпило.

Крім того, в мережі були помічені випадки, коли грабіжники не зупиняються навіть перед присутніми в автомобілі власниками авто. Користуються вони тим, що, як правило, в нічний час на заправці залишається тільки касир і водіям доводиться обслуговувати себе самостійно. Кількох хвилин, поки втомлений водій йде платити і пити каву, буває досить, щоб щось вкрасти, якщо двері в машині не закрита. У цей момент вони підбігають і витягують цінності.

«Машина злодіїв, як правило, стоїть на цій же заправці. У разі чого вони прикидаються сплячими, мовляв, нічого не бачили і не знають. Заправки вибирають, на яких вночі мало персоналу і мало камер спостереження. Таких любителів поживитися на халяву дуже багато», — попереджає Тіпіло.

У четвер, 5 липня, під стінами Верховної Ради пройшла акція протесту шахтарів, які вимагали, щоб їм виплатили зарплату

Повідомляє politeka.net

Гірники почали збиратися біля будівлі українського парламенту перед ранковим засіданням. Об 11:30 офіцерам Нацгвардії довелося посилити охорону по периметру будівлі.

За даними на 12.00 перед парламентом мітингували близько сотні шахтарів. Всього в акції брало участь кілька сотень людей.

Учасники акції стукали касками по тротуару і вимагали від уряду погашення заборгованості по зарплатам у вугільній галузі.

В руках у гірників можна було помітити плакати з гаслами «Досить говорити – пора діяти!», «Законопроект №8362 врятує вугільну галузь» і «Ні закриттю шахт!».

Учасники акції розповіли, що приїхали в столицю з традиційно шахтарських регіонів: Донбасу, Волині та Львівщини.

Законопроект, прийняття якого домагаються шахтарі, передбачає збільшення фінансування державних шахт на 2,6 мільярда гривень.

митинг шахтеры

Нагадаємо, напередодні Politeka розповідала про підготовку до акції шахтарів. Про її передумови розповідав Ігор Лесєва в ефірі програми «Не добрий вечір». Він зазначав, що деякі українські шахтарі не отримували зарплати по півроку.

Зазначалося, що загальна заборгованість держави перед працівниками державних вугільних шахт вже перевищує мільярд гривень. У зв’язку з цим шахтарі вирішили провести акцію протесту перед будівлею парламенту.

«Нагадаю, що шахтарі в основному живуть і тяжко працюють у моногородах, де немає іншої роботи. І немає інших джерел заробітку. А значить і у їхніх дружин теж немає грошей. І їхні діти всі ці півроку живуть, як бог на душу покладе», – розповів Лесєва.

Він також зазначив, що уряд просто відмиває гроші на вугільній галузі. Ведучий заявив, що Україна отримує вугілля в основному не з-за кордону, як вказується в офіційних звітах, а з територій Донбасу, захоплених бойовиками.

«Немає ніякого вугілля з Південної Африки і Пенсільванії. Зате є чудова схема «Роттердам +». І є Насалик, який проводить прямі переговори з сепаратистами з ДНР і ЛНР. І вугілля купується саме там, де люди готові працювати просто за їжу», – розповів він.

Национальная валюта Украины обесценилась в 14 раз, но люди продолжают ее копить.

Так, на 1 июня 2018 г. на одного украинца приходилось в среднем 66 банкнот разных номиналов, а также 293 монеты (весом 700 грамм), передает politeka.net.

Об этом сообщил директор департамента денежного обращения Нацбанка Виктор Зайвенко.

При этом за последние 22 года реальная покупательная способность каждой гривны сократилась в 14 раз.

«Если сравнивать с 1996 годом, то покупательская способность банкноты 1 гривна сократилась до 7 копеек, 2 гривны — до 14 копеек, 5 гривен — до 36 копеек, 10 гривен — до 71 копейку», — объяснил Зайвенко. Уточнив, что доля монет номиналом 1-10 копеек составляет на текущий момент 73,4% всего «железного» оборота, а 25 копеек — 13,5%», — говорит Зайвенко.

По его словам, монеты мелких номиналов утратили свою покупательную способность, а себестоимость их производства превышает номинальную стоимость.

«Мелочь почти не возвращаются в банковскую систему, и расходуется не по назначению», — подчеркнул Зайвенко.

Источник