За старих часів, ще до приходу християнства, люди свято Івана Купали пов’язували з літнім сонцестоянням, яке за старим стилем календаря припадало на 20-21 червня. З прийняттям християнства люди не відкинули свято Івана Купали, а, навпаки, приурочили цей день, до дня Івана Хрестителя, який за старим стилем припадає на 24 червня.
Але за новим стилем календаря, день Івана Хрестителя припадає на 7 липня. Зазнавши зміни через багато років, свято Івана Купали втратило свій справжній астрономічний час, який припадав спочатку на літнє сонцестояння. Саме походження свята Івана Купала невідомо досі, відомо, що свято має народне походження. Імовірно, Іван Купала пов’язано з язичницькими ритуалами очищення, обмивання, яке відбувалося в річках і озерах в день літнього сонцестояння.
Обряди на свято Івана Купала У ніч на Івана Купала в старовину люди проводили багато різноманітних обрядів і ритуалів. Купальська ніч і до цього дня є однією з найбільш «сильних» ночей, яка наповнена цілющими і магічними властивостями. Основними силами в цю ніч є: вода, вогонь і трави. Також у ніч на Івана Купала було поширене гадання з вінками.
Обряди на Івана Купала, пов’язані з водою За старих часів люди вважали, що, починаючи з дня Івана Купала до Іллі, вся нечисть покидала води озер, річок і водойм, тому купатися дозволялося саме в цей проміжок часу. Найголовніший звичай на Купальську ніч це обов’язкове купання у воді. Крім того, в цю ніч саме вода вважалася цілющою і володіла магічною силою, яка допомагала очиститися від усякого зла, зцілитися і отримати гарне здоров’я.
Якщо поруч із селом не було відкритого водоймища, то люди витоплювали лазні, в яких від душі парилися і відмивалися від нечисті, а купальськими віниками користувалися надалі до наступного дня Івана Купала. Також дуже популярним у давнину було купання у святих джерелах в ніч на Івана Купала. За народним повір’ям, саме в цей час вода входить у священний союз з вогнем, і це вважалося величезною природною силою, символом якої стали купальські вогнища, які і по теперішній час розпалюються на берегах озер, річок і водойм.
Обряди на Івана Купала, пов’язані з вогнем Вогонь на Купальську ніч, як і вода, також має велику магічну силу. Багаття, розведене в ніч на Івана Купала, має очищаючу властивість, а саме вогонь має ці магічні сили. За старовинною традицією багаття розпалювали на берегах річок і озер, вони при цьому повинні бути не маленькі.
Люди водили хороводи, танцювали, і звичайно, найулюбленішим заняттям молодих хлопців і дівчат в Купальську ніч — це перестрибування через вогонь багаття. Вважалося, хто перестрибне вище і не зачепить полум’я, буде щасливим. Коли молодь закінчувала свої гуляння з багаттями, старше покоління проводило свою домашню худобу між купальськими вогнищами, для того, щоб їх не спіткала смерть і хвороба.
Матері спалювали у вогнищах білизну, сорочки і одяг, який було знято з хворих дітей, для того, щоб більше хвороби не приставали до дитини. За повір’ями древніх людей, в Купальську ніч не можна було спати, бо саме в цю ніч вся нечисть виходить зі своїх «темних» місць (лісовики, русалки, перевертні, потвори, домові, водяні тошо).
Найактивнішими в цю ніч стають відьми, які могли і молоко у корови вкрасти і урожай на полях зіпсувати. І тільки Купальські багаття в цю ніч могли оберегти людей від усякої нечисті. Також дуже популярно було підпалювати дерев’яні колеса або смоляні бочки, які згодом скочували з гори або носили на довгих жердинах, символізують сонцеворот.
Обряди на Івана Купала, пов’язані з травами Обрядів, пов’язаних зі збиранням трав і квітів на Івана Купала багато, саме в цю ніч трави і квіти наповнюються магічною, тобто цілющою силоб. Тільки зібрані до світанку у купальську ніч трави і квіти можуть мати магічну силу. Трави і квіти, зібрані в Іванів день, клали під купальську росу, потім висушували їх і зберігали до необхідного випадку.
Такі висушені трави використовувалися для обкурювання приміщення і хворих людей, допомагали боротися з нечистою силою, використовувалися в різних магічних обрядах і просто побутових потребах. Але головна квітка на Івана Купала була і залишається папороть. За переказами, саме з цією рослиною були пов’язані скарби, які можна було бачити, якщо в ніч на Івана Купала людина могла знайти квітку папороті, що цвіте зовсім недовго в купальську ніч.
Ворожіння на Івана Купала Одним з найпоширеніших ворожінь у купальську ніч було і залишиться ворожіння за допомогою вінків, які плелися з лопуха, ведмежого вушка, богородської трави. У сплетені вінки з трав вставлялися запалені маленькі свічки, після чого вінки спускали на воду. Кожен уважно стежить за своїм вінком:
— якщо вінок починав швидко відпливати від берега, то це означало щасливе і довге життя, або хороше заміжжя; — якщо вінок запливав далі інших, то це означало, що та людина буде щасливішою за інших; — якщо свічка або лучинка у вінку прогорить довше інших, то це означало, що людина проживе дуже довге життя; — якщо вінок тонув, то це означало, що заміж у цьому році дівчина не піде, або суджений розлюбить її.
Народні повір’я на Івана Купала У купальську ніч відьми ставали дуже активні, і тому наносили дуже багато шкоди людям, худобі, а також посівам на полях. Люди в ніч на Івана Купала оберігали себе від відьомських зазіхань кропивою, яку розкладали на порозі будинку і на підвіконнях.
Особливо були в цю ніч уразливі коні, за ними відьми полювали, для того, щоб поїхати на них на Лису Гору, з якої коні вже не поверталися живими. Люди завжди замикали в Купальську ніч своїх коней.
У купальську ніч люди шукали мурашники і збирали мурашину олію, яка, за переказами, в цю ніч наділялася великими цілющими властивостями.
Зірвану у ніч квітку іван-да-мар’я, необхідно було вкласти в усі кутки своєї хати, вважалося, що злодій ніколи не залізе, бо буде чути голоси в будинку. За переказами, ця квітка — це брат і сестра, які покохали один одного і були покарані за це і перетворені на квітку. Брат із сестрою розмовлятимуть, це і злякає злодіїв.
У ніч на Івана Купала вважається, що дерева можуть переходити з одного місця на інше, розмовляти один з одним шелестом листя. Це стосувалося також трави і квітів. Навіть тварини, за переказами, в цю ніч розмовляють між собою.
Источник
