Нова безпекова реальність у нинішньому строкатому світі породжує щораз нові загрози та виклики, в тому числі і щодо боротьби з тероризмом. Це, своєю чергою, змушує відповідні служби постійно модифікувати та змінювати форми та методи своєї роботи, аби мінімізувати ризики терористичної загрози. Україна у цьому плані не виняток: 5 березня 2019 року було затверджено нову Концепцію боротьби з тероризмом.
У новій Концепції боротьби з тероризмом головною загрозою визначено агресивну політику Росії, спрямовану на дестабілізацію ситуації в Україні. Це, своєю чергою, фіксує дещо інший підхід до згаданої справи, оскільки мотивація діяльності недержавних терористичних акторів суттєво відрізняється від орієнтованих на державу, або ж диверсійних груп, що орудують під прикриттям недержавних терористичних організацій. Якщо у першому випадку головною метою терористів є, як правило, інформаційний резонанс і при цьому робиться ставка на кількість жертв серед цивільного населення, то у іншому — також виведення з ладу критично важливої для функціонування держави інфраструктури або кадрів.
З огляду на це, у новій Концепції суттєво розширено список об’єктів, які можуть бути ціллю для терактів. До їх класичного списку додаються органи влади та місцевого самоврядування, інформаційний простір та його компоненти, об’єкти транспортної інфраструктури.
Разом з тим, у документі до факторів, що впливають на ріст терористичних загроз, відносяться й ті, що на перший погляд мають лише посереднє відношення до цього явища: активізація в Україні сепаратистських рухів, внутрішні міграційні процеси, загострення міграційної кризи у світі, посилення інтересу до нашої держави з боку міжнародної організованої злочинності. Заперечувати деструктивність всіх цих явищ було б наївно і боротьба з ними потребує геть інших підходів, однак їх ігнорування дає змогу державі-агресору посилювати свої позиції в Україні і вже після цього вживати заходів щодо дестабілізації ситуації.
Окрім того, принаймні на декларативному рівні, нова Концепція фіксує відмову від співробітництва у сфері боротьби з тероризмом із країнами СНД. У цьому плані також важливим нововведенням є відмова від залучення до антитерористичної діяльності громадських об’єднань і недержавних суб’єктів охоронної діяльності, співпраця з якими була визначена як важливий аспект Концепції 2013 року. Як показала практика бойових дій проти РФ на Донбасі, російські спецслужби активно використовували саме ці суб’єкти для дестабілізації ситуації в Україні. Максимум, що передбачає нова Концепція — це запровадження дієвих механізмів стимулювання фізичних та юридичних осіб до співпраці із суб’єктами боротьби з тероризмом.
Отже для мінімізації терористичної загрози планується інтенсифікувати роботу за трьома новими напрямками:
Посилення інституційної спроможності. Підвищення координації діяльності суб’єктів боротьби з тероризмом з Антитерористичним центром при СБУ, оптимізація їх завдань, з урахуванням досвіду АТО в ОРДЛО. Окрім того, це запровадження механізмів взаємодії та обміну інформацією між суб’єктами боротьби з тероризмом та іншими державними органами. Реалізація цих цілей повинна усунути вічний бич спецслужб — міжвідомчу конкуренцію.
Робота з населенням. Використання прогресивних форм і методів в інформаційно-роз’яснювальній, освітній та профілактичній роботі, зокрема в реалізації спеціалізованих програм, спрямованих на недопущення поширення у суспільстві, зокрема, серед молоді, екстремістських поглядів, посилення контролю за міграційними процесами, а також вдосконалення боротьби з нелегальною міграцією. Все це обмежить інфільтрацію на територію України потенційних терористів та звузить поле для їх діяльності всередині держави.
Робота з новими технологіями. Посилення державного контролю за виробництвом, ввезенням, реєстрацією та використанням в Україні безпілотників (БПЛА), що можуть бути використані під час терактів, удосконалення методів та алгоритмів пошуку й оброблення інформації в Інтернеті, зокрема, в тіньовій його частині щодо осіб, причетних до терористичної діяльності та джерел фінансування тероризму. Потенційно саме на цьому напрямку може виникнути найбільше проблем, зважаючи на необхідність залучення значних ресурсів для усунення означених загроз.
Значна кількість окреслених у новій Концепції заходів реалізується подекуди з самого початку російської агресії. Тим не менш, як показало запровадження воєнного стану, все ще є значні недоробки, особливо щодо безпеки об’єктів, вразливих до терактів. Нова Концепція вносить компонент системності, який, за бажання, дасть змогу ці недоліки досить оперативно усунути.