Іноді виникають ситуації, коли ми з якихось причин вирішуємо «врятувати» «нещасного». Умовно врятувати і умовно нещасного, звичайно.
Ви познайомилися з хлопцем, а його недавно кинула дівчина, серце розбите, треба вилікувати. І давай по повній програмі його лікувати. Або дівчині хтось душу поpанив, а ви прийшли на його місце рятівником. Я не буду давати вам поради, просто послухайте, будь ласка, що я скажу:
ЗДОРОВІ ВІДНОСИНИ ПОЧИНАЮТЬСЯ З ДВОХ ЗДОРОВИХ ЛЮДЕЙ.
І це правило.
Спочатку зцілити себе повинен кожен, ви можете частково допомогти, але не поспішайте зближуватися до того часу, поки людина в собі не розібрався.
Здорова особистість – це нормальна, адекватна людина, яка знає про свої достоїнства і не пpинижує їх, але також чесно бачить свої недоліки. У кожної людини є слабкі і сильні сторони, так влаштовано природою. Цілком ідеальних людей не існує, а цілковитих невротиків – хоч відбавляй.
Здорова особистість усвідомлює свої потреби, вміє говорити про свої почуття, виражати емоції, конструктивно підходить до вирішення проблем у відносинах (а вони завжди виникають, проблеми – невід’ємна частина життя на шляху будь-якої зростаючої, як особистість, людини), вміє любити, і, найголовніше, здорова особистість приймає НА СЕБЕ відповідальність за власне щастя у відносинах. Відчуваєте різницю? Це не вас повинен хтось ощасливити – вам ніхто нічого не винен.
Якщо ви весь час когось рятуєте, весь час чимось жеpтвуєте, живете заради когось, щось там ще відбувається, зупиніться трохи. Розберіться в собі, проаналізуйте минулі відносини, дитячо-батьківські зачіпки. Можливо, ви зациклилися на якомусь періодичному сценарії?
Зрозуміло, що не всі ми знаходимося на такому рівні усвідомленості, але вибирайте собі пару відповідно до своєї зрілості. Постарайтеся, принаймні. Я зараз поясню, чому це важливо.
Наприклад, ви – людина зріла, всередині вільна, і, в принципі, наявність або відсутність когось ще поруч не робить вас сильно щасливим або нещасним. Звичайно, кохана людина поруч – це велике щастя, але скоріше це додаткове щастя до вашого власного щастя. Якщо вона піде, ви все одно будете жити щасливим життям, а його вибір приймете. Посумувати, природно, але в цілому життя не зруйнується. Якщо друга людина така ж зріла, то ви і починаєте відносини усвідомлено (з бажанням бути разом на все життя), і закінчуєте, якщо вже так вийшло, їх теж усвідомлено. А ось якщо друга людина не дуже зріла, то тут виникає інша ситуація.
Спочатку він/вона в захваті від вашої зрілості, вами захоплюються, але поступово у нього/неї формується сильна прихильність. І ніби як не дуже погано, всі так живуть, навіть приємно чути всі ці «я жити без тебе не можу», «я без тебе пoмpу», але в якийсь момент від цього починаєш втомлюватися. Тобто для людини не вона сама і її шлях, її розвиток центровим по життю стає, а ТИ. І якщо раптом ти вирішив віддалитися або вийти з її життя, то у неї все валиться. І як зріла людина ти розумієш, що їй боляче, важко, але також ти не залишишся з нею через жалість або щось ще. Розумієте, що я маю на увазі?
«Солодкий» момент, коли кохання починає обтяжувати зрілу людини. Так, звичайно, можна врятувати, можна виховувати іншого, і часто так і буває – хтось когось виховує. Але ось знаю по собі: поки виховаєш іншого, сам тупцюєш на місці дуже часто. Люди з якихось причин мають різний рівень розвитку, і по ще одній моїй теорії, завдання на життя у них різні. Комусь грати в професійній лізі, комусь – в аматорській. І тут немає варіанту гірше або краще. Просто два гравця з професійної ліги можуть показати більш сильну гру, мотивувати один одного на зростання.
Якщо дві особистості не дуже зрілі – це не така велика біда. Там історія драматична зазвичай, з переживаннями, розставаннями, образами, – всі ми проходимо подібний етап. Але, якщо він не пройшов, будьте уважні до серця іншої людини! Завжди потрібно бути уважним до серця іншої людини, але, перш ніж узяти відповідальність за її щастя, розберися зі своїми сценаріями і тpaвмами.
Не беріть відповідальність за щастя нещасливої людини. Це стосується не тільки вашої жінки або чоловіка, а й ваших батьків, братів-сестер, друзів, дідусів-бабусь. Співчувайте, допомагайте, але не ставайте милицею для них. «Ніхто не виконає за тебе твою внутрішню роботу». Ви не зможете прожити за іншого його власне життя. Одного разу такі історії стають непосильною ношею для того, хто намітив собі високі цілі на шляху. Звичайно, це не стосується всіх людей, що живуть на цьому світі. Ну а ті, кого це не стосується, я думаю, ніколи і не прочитають цей пост.