Восьмеро українських жінок і двоє чоловіків, повертаючись з Іспанії, де працювали на полях цілком легально, натрапили на таке бpyтальне ставлення німців, яке досі примушує їх здpигатися від приниження.
Якщо іспанські й німецькі дипломати не домовляться між собою, то такі ж приниження будуть пережити ще українці, які досі перебувають в Іспанії на заробітках.
Зекономили. На людських стражданнях
Вони не були ні біженцями, ні нелегальними мігрантами, яких зловили “на гарячому”. Вони не скоїли жодного злoчину.
Історія українських заробітчан розпочалася, коли ВАТ “Львів-Інтуртранс” підписало договір з іспанською сільськогосподарською асоціацією “Фрешуельва”, згідно з яким, українців легально було відправлено на роботу до Іспанії. Ця ж асоціація взяла на себе зобов’язання автобусом повернути українських заробітчан на батьківщину. Посольство Іспанії видало трудовим мігрантам разові національні візи з правом транзиту країнами Шенгенської зони для тимчасової роботи за контрактом, терміном на 180 днів. Перебування в Іспанії – 90 днів.
Українці не мали б жодних проблем, якби посольство видало Шенгенську візу. Адже віза типу D, як виявилось пізніше, була іспанською національною, тож передбачала повернення в Україну не наземним транспортом, як це зробили заробітчани (автобусом), а літаком. Тоді людям не довелося б перетинати наземні кордони, зокрема французько-німецький. І тоді б вони не потрапили у тенета до німецьких поліціянтів.
Хамство без кордонів
“Ми пережили шoк. Ми спали, коли наш автобус зупинили неподалік німецько-польського кордону. Коли черга дійшла до нас, ставлення німецьких поліціянтів різко змінилося. Один із них вирвав паспорт з рук жіночки і порвав його. Але найстрашніше почалося потім – коли у поліцейському відділку нас почали обшукувати й оглядати”, – розповідає постpaждала Лідія (імена змінено. – Авт.).
Насамперед у всіх відібрали особисті речі, коштовності і зароблені важкою працею гроші, повикидали їжу та напої. Заробітчан hoздягнули дoгoла. Потім почали відривати гiгiєнічні пpoкладки від бiлuзнu. Німецьким поліціянтам навіть того виявилося замало – і вони “оглянули” всіх так, що й візит до гiнeкoлoга після цього може видатися “квіточками”.
Зрозуміти, чому до них так відверто по-хамськи ставляться, українці змогли тільки тоді, коли до них з’явився російськомовний перекладач. “У вас немає необхідного дозволу на в’їзд і перебування у Німеччині, тому ви будете депортовані”, – пояснив їм перекладач. А потім настав шoк, коли вони усвідомили, що на них чекає не лише депортація на невизначений термін, а й сплата 1000 євро у рахунок оплати тієї ж депортації. З нещасних заробітчан до того ж стягнули і по 500 євро на оплату штрафу й послуги прокурора, який розглядатиме їхні справи.
Потім їм дали підписати якісь документи німецькою мовою. Як виявилось пізніше, своїми підписами вони письмово погодилися сплатити непомірні платежі. Поспілкуватися із представниками українського посольства не вдалося, оскільки поліціянти грубо відмовили заробітчанам, посилаючись на те, що у посольстві ніхто не бере трубку. На прохання скористатися послугами адвоката розлючені поліцянти пpигpoзили посадити заробітчан до в’язниці.
Жінок – у табір, чоловіків – у тюрму
Після невдалих спроб одержати адвоката на морально вимучених людей чекав суд, який відбувся дуже швидко. На руки заробітчани отримали документи про депортацію німецькою мовою. Після суду українців знову відвезли до відділку. Увечері на прохання дати їм можливість поїсти поліціянти глузливо запропонували їм купити їжу у їхній їдальні, “забувши” при цьому, що усі гроші вони вилучили ще зранку.
Коли люди про це нагадали, поліціянти спромоглися пригостити зголоднілих українців сухим пайком. Ніч жінки перебули у таборі для біженців, а чоловіки – у в’язниці. У наручниках. Ставлення до українських чоловіків – відверте знущанням. Німецькі поліціянти дозволили собі на декілька годин закривати чоловіків у тyaлеті. Страшний сон закінчився тільки тоді, коли увечері наступного дня вони літаком вирушили в Україну.
Після повернення ВАТ “Львів-Інтуртранс” і потерпілі звернулися до державних структур Німеччини з проханням скасувати рішення про депортацію. Після того, як справа набула розголосу, на інцидент відреагувало Міністерство праці та соціального захисту України, яке розглядає варіант позбавлення української компанії ліцензії на право діяльності. Це замість того, щоб зрозуміти, чому іспанське посольство, знаючи, що в угоді чітко сказано “заробітчани повертатимуться автобусами”, поставило візу типу D.
Така робоча віза є недійсною поза територією Іспанії. Тому заробітчани могли повертатися хіба що літаком. Натомість посольство мало б видати візу, якою можна було б перетинати шенгенські країни. Але в іспанському посольстві, за словами директора ВАТ “Львів-інтуртранс”, переконували, що й з візою типу D можна спокійно перетинати країни Шенгенського договору.
Така ось історія трапилася з українцями.