Одного разу вночі у провінції, де розташовувався монастир, пройшов сильний снігопад.
Вранці монахи, пробираючись буквально по пояс у снігу, зібралися у трапезній для роздумів.Старенький ігумен, зібрав братів і запитав:
– Скажіть, що нам потрібно зараз робити?
Перший брат сказав: – Слід помолитися, щоб почалася відлига.
Другий припустив: – Потрібно перечекати у своїй келії, а сніг хай йде своїм шляхом.
Третій сказав: – Тому, хто пізнав істину, має бути все одно – чи є сніг чи його немає.
Ігумен мовив: – А тепер послухайте, що я вам скажу.
Монахи приготувалися слухати найбільшої мудрості.
Старець обвів їх поглядом, зітхнув і сказав:
– Лопати в руки – і швидко до роботи, вперед! Філософи!!
Loading...