Фігури в літературі — чудовий засіб, щоб створити певну загадку, панораму образів, відчуттів та емоцій. Не секрет, що книжки з великою кількістю символів нерідко досить не легкі для сприйняття. Ми можемо перечитувати їх по кілька разів і щоразу звертати увагу на нові й нові образні нашарування. Багато у чому це втілилося у такому мистецькому напрямі як символізм, який постав на межі ХІХ і ХХ століть. Цей напрям тісно переплітався з декадансом, маніфестував заперечення приземленості обивательського способу життя, відкидав сліпе слідування за позитивізмом і раціоналізмом. Символізм — це завжди віра в таємницю, яка зашифрована під тим чи іншим символом. Зарубіжна класика представлена низкою відповідних творів таких авторів.
Символізм у зарубіжній літературі — це насамперед творчість «проклятих поетів». Так, звернімо увагу на збірку Поля Верлена «Романси без слів». Вона вміщує в собі вірші французького символіста, яким притаманні заплутані образи та відірваність від банальних побутових тем. Ілюстрації у вигляді картин французьких імпресіоністів і символістів лише підсилюють звучання поезії. Зацікавить читачів і збірка «Поезії (Мініатюра)» Верлена. Трагізм її віршів буквально бринить та окутує особливим надприродним смутком. Не можна не звернути увагу на постать Артюра Рембо. Цей дивний поет ще за життя вважався геніальним і божевільним водночас. Він демонстративно відкидав «плісняву сьогодення» і творив свій паралельний світ — світ фантасмагорій, містерій, метафізичних берегів та незбагненних квітів. Прикметно, що всі вірші Рембо були написані до 19 років. Після цього віку він лише подорожував, а потім досить рано пішов із життя. Збірка «Пьяный корабль (Миниатюра)» містить найвідоміші шедеври майстра. Серед французької поезії напрямку символізму варто відзначити також Стефана Малларме. У його творчості переплелися мотиви пошуку і потойбіччя, герметичної філософії і декадансу. Книга «Вірші та проза» Малларме містить, як вже відомі твори автора, так і ті, які раніше ніколи не перекладали українською мовою.
Художні засоби в літературі дуже точно виражають хід думок автора. Звернімо увагу на творчість австрійського поета Райнера Марія Рільке. Його вірші багаті не лише на образність — вони пронизані гострим відчуттям самотності, пошуку самого себе. Такими, зокрема, є збірки поета «Темні плачі» і «100 поезій у перекладі Мойсея Фішбейна». Твори, вміщені в них, буквально вибудовують перед нами зачаровані незвідані світи. Утім, відзначився Рільке не лише в поезії. Згадаймо його роман «Нотатки Мальте Лаурідса Бріге», який став провісником екзистенційного напряму в літературі. Символізм та мотиви декадансу переплелися і в поезії Олександра Блока. Його вірші, вміщені у збірці «Олександр Блок. Вибрана лірика» наповнені особливою містичною символікою й заплутаною образністю, яка буквально заворожує.
Книги в напрямі символізму притаманні і для української літератури. Мова йде передусім про Лесю Українку. Видання поетеси «Лісова пісня» поєднує в собі багатошаровий символізм, фольклорне підґрунтя та щемливу історію про нещасливе кохання. Також, читачів нерідко зацікавлює збірка Лесі Українки «Драми та інтерпретації».