Важко сказати, що то відбулось насправді, чи то хлопчина – доскакався (допрыгался — рус.), чи то може й – дострілявся, але ж, як то видно із повідомлень російських ЗМІ (Дни.ру та Телепрограмма) донедавна, вельми шанованого та доволі затребуваного на російському ринку актора, просто в одну мить перестали знімати.
Що ще гірше може статись для актора.
І от ця сама мить, як то недивно, наступила, саме після його стрілянини на камеру в «ДНР».
Зі слів самого Пореченкова, якось, він почав помічати, що його почали знімати з ролей і то у вже затверджених проектах. Замість нього, на ці масця брали інших акторів і от біді, як він сам підкреслює, це почало відбуватись із завидним постоянством.
А от тут саме цікаве.
В своєму скиглінні, Проченков беззаперечно пов’язує, ці нинішні проблеми з роботою, що трапились з ним в його рідненькій Росії, а фактично, в країні, що виступає наразі окупантом українських територій, його ж співвітчизники, викидають його з роботи лише за те, що він в 2014 році, стріляв в Донецькому аеропорту з кулемета одягнутий в бронежилет та шолом з надписом «Преса» і хоча потім, він намагався переконати усіх, що то були постановочні кадри та й патрони були холостими, але ж факт залишається фактом.
Пішов геть – дружно сказали йому на майданчиках російському кінематографі.
Ну що ж, це означає лише одне, що кінематографічне середовище Росії набагато розумніше аніж отой Пореченков і, до того ж, здатне відрізнити дурість від злочину, ото ж, не все так погано навіть в тій країні агресорці, звичайно не всюди, а лише містами, але треба визнати, що це далеко не вперше,
коли представники російської культури, зокрема, саме кінематографічного середовища, демонструють прояви здорового глузду і виступають проти цієї війни, правильно розставляючи акценти та чесно визначаючи, хто тут злочинець, а хто жертва і це всиляє надію.
Надію, що російське суспільство врешті одужає.