Які інтереси керують турецьким миротворцем
Президента Росії Володимира Путіна, якого у світі сприймають як воєнного злочинця через розв’язану війну в Україні, чекають з візитом до Туреччини, куди його запросив президент цієї країни Реджеп Таїп Ердоган. Про це пишуть турецькі ЗМІ, посилаючись на свої джерела в Анкарі. Сайт “Сьогодні” з’ясовував, чому Ердоган готовий розмовляти з лідером країни, яка не хоче нікого чути, а також чи є шанс, що турецького лідера все ж буде почуто.
Кому не подають руку
За даними газет Star і Yeni Şafak, президент Реджеп Таїп Ердоган зателефонував президентові Росії та запросив до Туреччини на ділову зустріч на високому рівні. Отже, очікується візит Путіна до Туреччини найближчими днями, йдеться у публікаціях.
Проте трохи пізніше прессекретар Путіна Дмитро Пєсков спростував інформацію щодо візиту його шефа до Анкари найближчим часом.
“Найближчими днями візиту Путіна до Анкари не готується. Найближчими тижнями – теж”, – цитують Пєскова російські ЗМІ.
Економічні інтереси
Так чи інакше, Туреччина намагається відігравати помітну роль у мирному врегулюванні в Україні. Має свої інтереси, і не в останню чергу – економічні. Через воєнні дії та пов’язані з ними санкції в авіаційній сфері Туреччині не варто цього літа чекати ні українських, ні російських туристів. Як з’ясувала німецька агенція DW, якщо раніше щодня на турецькі курорти прибували від 5000 до 9000 туристів, то у нинішньому травні їх не більш ніж 500 осіб. І це громадяни Німеччини.
Крім сфери туризму, Росія та Україна є для Туреччини важливими партнерами у сільськогосподарській та військово-технічній сфері. Загальний обсяг зовнішньої торгівлі Туреччини в 2021 році становив 34,7 млрд доларів з Росією і $7,4 млрд з Україною. Експорт України до Туреччини на 70 відсотків складається із зернових та металопродукції – а це найбільш постраждалі внаслідок війни галузі.
Від розв’язаної Путіним війни в Україні втрачає турецька економіка
З іншого боку, завдяки вигідному контакту з “Газпромом”, за яким ціна газу прив’язана до ціни на нафту, Туреччина тепер може вибирати весь нереалізований в ЄС газ за ціною, нижчою від ринкової, – 800-900 доларів за 1000 кубів. Анкара не приєдналася до жодного із санкційних пакетів проти Москви і не збирається відмовлятися від російських нафти та газу.
Одночасно Туреччина може отримати додатковий ринок у Росії, яка тепер шукає заміну західним товарам.
Так, Анкара засудила вторгнення Росії в Україну. А свою позицію відмови від підтримки санкцій проти РФ прикриває статусом… посередника у конфлікті.
“Неправильно очікувати від Туреччини запровадження санкцій проти Росії, коли ми відіграємо роль посередника”, – сказав в одному зі своїх інтерв’ю телеканалу CNN Turk міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу.
За словами Чавушоглу, досить того, що відповідно до конвенції Монтре Туреччина закрила Босфор і Дарданелли для російських військових кораблів.
Політичні інтереси
Як зазначають спостерігачі, Путіну справді легше порозумітися з Ердоганом, ніж з будь-яким іншим політиком. Турецький лідер, як і російський, постійно критикує західні країни. Наприклад, за те, що Туреччину досі не прийняли до Євросоюзу, хоча статус кандидата у члени вона отримала в 1999 році. Навіть у питанні прийняття в НАТО нових членів – Фінляндії та Швеції – Туреччина демонстративно показала іншу позицію, що не могло не потішити Кремль.
А завдяки тому, що Ердоган ще й залишився вірним економічним партнером, Путін готовий з ним розмовляти. Після лютневого вторгнення військ Росії на територію України лідери двох країн мали кілька телефонних розмов.
26 квітня турецький лідер вказував на те, що важливо припинити вогонь в Україні та забезпечити ефективну роботу гуманітарних коридорів. Ердоган закликав до продуктивної роботи делегацій України та РФ на переговорах у Стамбулі 29 березня, а також радив прийняти пропозицію про зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. У місцевих ЗМІ тоді обговорювали народження так званого Стамбульського мирного договору, який закріпив би в сучасній історії статус мирного майданчика за стародавньою столицею Туреччини.
Однак, як ми бачимо, переговори між країнами, що воюють, застопорилися, а Стамбул так і не став майданчиком для зустрічі президента України Володимира Зеленського з Путіним.
“Туреччина дійсно нині єдина країна у світі, яка може відіграти роль миротворця в цій війні. Це країна – член НАТО, країна, яка лежить недалеко від зони конфлікту і яка страждає більше від багатьох інших. Але ми бачимо, що Росія не реагує ні на що і ні на кого. Ердоган може говорити з Путінин про що завгодно, Путін може обіцяти, що завгодно, але потім зробити по-своєму. Вплинути на Путіна зараз не може ніхто, навіть Ердоган, який тримає нейтральну позицію. Тому що тепер триває боротьба Россі не за логічні вигоди, не за інтерес самої РФ, а за імідж Путіна, який страждає через програну війну на тлі колосальної шкоди від неї. Путін не може визнати, що він програв, тому роль Ердогана не може бути особливо впливовою для такої людини“, – розповів “Сьогодні” експерт у справах Близького Сходу, журналіст телеканалу Al-Jazeera Джулак Сафван.
Проте залишається надія, що Ердоган зможе відіграти позитивну роль у гуманітарних питаннях. Наразі невідомі всі обставини досягнення домовленості про евакуацію захисників “Азовсталі” в Маріуполі. Можливо, свою позитивну роль відіграла Анкара, до якої звернулися, крім уряду України, дружини поранених солдатів з “Азовсталі”.
Вигоди від слабкої Росії
Як від припинення війни, так і від ослаблення Росії Туреччина може мати певні зиски як регіональний лідер. Насамперед це стосується Сирії, де Туреччина має свої територіальні інтереси.
“Якщо Росія витягуватиме свої війська із Сирії і послабить підтримку Башара Асада, одразу Туреччина посилить свої позиції на півночі Сирії. Тоді й Америка може повернутися в цей регіон – як відомо, виведення військ Пентагону звідти вважалося великою помилкою. Загалом, і не тільки для Туреччини, ослаблення позицій Росії на Близькому Сході стосуватиметься багатьох країн регіону. І це факт”, – сказав Джулак Сафван.