Працюю вже 5 років у великій фінансовій компанії. Тут працює близько 200 чоловік, директор у нас людина дуже жopстка. У компанії існує цілий список правил і положень. Не дай бог порушити, починається «винос мозку».
Зайвий раз до шефа в кабінет не ходимо намагаємося йому на очі не потрапляти. Була б можливість змінив би роботи, але іншу шукати ще тa справа.
І ось якось шеф викликав до себе нашу співробітницю Світлану (мати одиночка) після пів-годинної бесіди вона вийшла вся в сльозах і тремтячими руками її буквально колотило. Колеги її заспокоїли і тут повідала вона в чому справа.
У Свєти рік тому сталася бiда – зaxворів її син (7 років) у нього знайшли oнкoлoгію. Рік вона його лікувала в кращій клініці країни (благо в столиці працюємо). Лікування не допомагає потрібно їхати в Німеччину, ну відповідно потрібні гроші. Їй потрібно було 80 тисяч, вона стала шукати покупців на свою квартиру. І тут її викликає шеф і в кабінеті дає оплачений чек на лікування в Німеччині, ну і відпустку з відкритою датою.
Шеф якого ми всі вважали бездушним видав їй 80 тисяч. Зі своєї кишені. Ну я все розумію що таке буває ну якщо це фахівець високого рівня. А тут рядовому співробітникові так допомогти. Ми його після всього почали поважати.
Можете не вірити, ваше право, але все сталося саме так, зі Свєти шеф не взяв ні розписок, ні будь-яких паперів. Світлана з сином вже в Німеччині. Ми її чекаємо всім колективом.
Здоров’я її синові.
Джерело: osoblyva.com