Новий закон про працю в Україні повинен прийти на зміну Трудового кодексу в разі прийняття Верховною Радою урядової ініціативи і готує українцям, які працюють ряд істотних нововведень.
Про це пише rbc.
Деякі норми викликали у експертів і юристів серйозні побоювання. Зокрема, це стосується можливості різного трактування положень про звільнення співробітників.
Ще одним спірним моментом стала можливість розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з причини призову співробітника в армію. У той же час відзначається, що звільнення в такому разі должено здійснитися до дня початку військової служби.
Якщо цього не відбулося, то за працівником зберігається місце і зарплата.
Серед основних новацій в законопроекті “Про працю” можна виділити такі:
Зміни торкнуться кожного: розкриті деталі зміни закону “Про працю”
Введення нового виду трудових договорів, в якому кількість збільшується з нинішніх трьох до семи. це:
терміновий (до 5 років);
безстроковий;
короткостроковий (до 2 місяців);
сезонний (в певний період часу, але не більше 8 місяців поспіль);
з нефіксованим робочим часом (мінімум 8 годин на місяць, може відбуватися постійно);
учнівський (поєднання навчання і роботи, що не довше ніж на півроку).
з домашнім працівником (для обслуговування домашнього господарства або сім’ї).
Розрив трудового договору може відбутися з ініціативи працівника (потрібно проінформувати начальство мінімум за 2 тижні). Якщо права співробітника порушуються, то він повинен привести відповідні докази, а роботодавець буде зобов’язаний виплатити компенсацію (мінімум 50 середньоденних зарплат).
Роботодавець також має право звільнити працівника за власною ініціативою. Для цього він повинен повідомити про свої наміри за 15 днів – якщо співробітник працює менше півроку, за 30 днів – якщо працює до 5 років, за 60 днів – якщо працює до 10 років, і за 90 днів – якщо працює більше 10 років. Такі терміни попередження можна замінити грошовою компенсацією в розмірі середньоденної зарплати працівника за кожен робочий день.
Крім того, роботодавець може звільнити працівника без його згоди відразу і без попередження, виплативши компенсацію не меншу, ніж подвійний середньоденний заробіток за кожен робочий день зменшення терміну попередження.
Роботодавець має право звільнити співробітника, якщо він порушив його умови по мінімум два рази протягом 180 днів, або ж якщо не приходить на роботу більше 10 днів поспіль без пояснення причини. Також якщо він протягом 4 місяців поспіль або 150 днів протягом року не з’являється на роботі через тимчасову непрацездатність.
Якщо ж колишній працівник відновився на посаді за рішенням суду, то роботодавець має право все одно розірвати договір, але зобов’язаний буде надати йому іншу роботу (посаду) або ж виплатити компенсацію не менше ніж 20 середньоденних заробітних плат.
Не можна звільняти вагітних і жінок у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, а також жінок і чоловіків, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до 3 років.
При цьому відсутня норма про заборону звільнення працівників, якщо вони знаходяться на лікарняному або у відпустці.
Робочий час залишається таке ж – 40 годин протягом тижня. Можлива понаднормова робота (тільки не для вагітних, дітей до 18 років і працівників з шкідливими умовами праці).
Для працівників від 16 до 18 років установлено скорочену тривалість робочого часу – до 36 годин на тиждень. Аналогічна ситуація і для вагітних і працівників з шкідливими умовами праці.
Зайнятість від 22:00 до 06:00 вважається роботою в нічний час. Вона повинна бути не більше 8 годин за кожну добу.
Термін щотижневого відпочинку хочуть скоротити з обов’язкових 48 годин в тиждень до 24. За роботу у вихідні працівник має право домовитися з роботодавцем про надання іншого дня для відпочинку. Якщо співробітник бажає оплату за роботу у вихідні, святкові, неробочі дні або за нічну роботу і понаднормові, то вона складе мінімум 120% від зарплати.
Отпуски. Щорічна оплачувана відпустка планують встановити в розмірі 24 днів, а для дітей до 18 років – 31 день.
Тим часом, хочуть скасувати норму про обов’язкове 14-денній відпустці протягом року. Ще працівники можуть збільшити можливий відпустку за власний рахунок з 15 до 30 днів.
Трудові книжки будуть не обов’язковими. Роботодавців зобов’яжуть протягом 3 місяців віддати працівникам їх паперові книжки, але при бажанні їх все одно можна використовувати, якщо співробітники хочуть, щоб продовжили вести облік стажу саме в них.
Взагалі ж роботодавці повинні орієнтуватися на Держреєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування. Він працює з 2000-го.