В Україні Кабінет міністрів зареєстрував проект бюджету, сформований в першу чергу представниками Мінфіну. Відомство традиційно обрізає всі “хотілки” відомств. Однак в наступному році, якщо документ ухвалять без правок, грошей не вистачить навіть вже на затверджені програми – підвищення зарплат вчителям, перерахунок пенсій.
Головний пріоритет, судячи з документу – виплата держборгу. Про те, хто може опинитися під ударом в разі прийняття документа без правок – в матеріалі OBOZREVATEL.
Без зарплат і пенсій
Пенсійний фонд в першу чергу фінансується за рахунок єдиного соцвнеску (22% з зарплати). Але зібраних коштів не вистачає, тому щорічно із загальної скарбниці виділяють мільярди гривень на латання “дірки”.
Якщо запропонований проект бюджету на 2020 й візьмуть в чинній редакції, українських пенсіонерів чекає цілий ряд неприємних сюрпризів. По-перше, грошей на компенсацію дефіциту не вистачить. Значить, під загрозою опиниться і стабільна виплата коштів.
Наприклад, в 2019-м з бюджету фактично повинні направити до Пенсійного фонду 175 млрд грн. А на 2020 й передбачили всього 172,5 млрд грн. Другий неприємний сюрприз – перерахунок пенсій у березні 2020 го, підвищення для силовиків з 1 січня наступного року з таким фінансування може провалитися.
Але проблеми можуть виникнути не тільки в українців на заслуженому відпочинку, але і працюючих. Вже з 1 січня 2020 року, згідно з рішенням минулого складу Кабміну, зарплати вчителів повинні були підвищити. На це з бюджету довелося б витратити близько 15 млрд грн. А в підготовленому документі виділили всього 7 млрд.
Недофінансована залишиться і оборонка. РНБО оцінив її в 381 млрлд грн, а виділили всього 249 млрд. З цієї суми на потреби ЗСУ повинні були направити 212 млрд грн, а в проекті бюджету – 102 млрд.
Щороку міністерства влаштовують справжні бої з Мінфіном. Вибіивают кожен мільйон. В цьому ж році зміна влади “почистила” всі крісла в Кабміні, залишилася тільки міністр фінансів Оксана Маркарова. В результаті її відомство і сформувало документ.
Найбільше витратять на борг
На державний борг планують витратити 438 млрд грн. Це приблизно по 10 тис. Грн з кожного українця, в тому числі немовлят і людей похилого віку. Міністерство фінансів відповідає за боргове навантаження, це і стало фактично пріоритетом головного фінансового документа країни.
Проблем з виплатами, заявила міністр фінансів Оксана Маркарова, не виникне. Мовляв, зараз резервів достатньо, а в бюджеті на наступний рік врахували об’єктивні показники і українці не відчують на собі навантаження. Мовляв, і зарплати будуть платитися вчасно, і всі статті витрат в безпеці.
Аналітик Єгор Комов зазначає – український бюджет хоч і презентується як бюджет розвитку, поки ще залишається “фінансами боржника”. В умовах, коли 40% всіх доходів потрібно віддавати, знайти фінансування в необхідному обсязі на всі статті витрат вкрай складно.
“Поки ті заяви і обіцянки, які давали Гончарук і Зеленський, в цьому бюджеті не відображено. Бюджет готував старий Кабмін, займалася цим питанням нині чинний міністр Оксана Маркарова. Кабмін був змушений затвердити такий варіант через терміни. До 15 вересня мали подати . Подали. Зараз більше залежить від того, які правки внесуть. Багато пропозиції, законопроекти повинні вплинути і на дохідну, і на видаткову частини. Візьмемо ту ж верифікацію – який від неї буде ефект? А жорсткість правил для ФОПів зі звітністю що змінить? а й провокує до Податкового кодексу розглядають, в тому числі і по рентам “, – зазначає Комов.
Екс-кандидат в президенти Дмитро Гнап зазначає: в бюджеті також збільшили витрати на Державне управління справами залишається. “Вся ця імперія закритих санаторіїв, лікарень, державних дач і навіть лікеро-горілчаного заводу – все це зберігається. Збільшуються витрати на Верховну Раду, Генеральну прокуратуру …” – написав він на своїй сторінці в соцмережі.
Також залишиться недоторканою Національна служба посередництва і примирення, підпорядкована особисто президенту. На неї виділять 32 млн грн.
А ось мінімальна зарплата виявилася серед непріоритетних завдань. Її підвищать всього з з 4173 до 4723 грн. Це значно менше, ніж анонсували до цього в Кабінеті міністрів. Так, і колишній прем’єр-міністр Володимир Гройсман, і його віце-прем’єр Павло Розенко обіцяли, що українці будуть мінімум заробляти 5,5-6 тис. Грн.