Коли Джоно Ланкастеру було всього 36 годин, батьки відмовилися від нього і віддали на усиновлення. Малюк народився з рідкісним генетичним захворюванням, яке називається синдромом Трічера Коллінза. Біологічна мати Джоно була в жаху від побаченого, тому одразу ж заявила, що у неї не може бути нічого спільного з цією дитиною.
Справа в тому, що це генетичне захворювання впливає на формування лицьових кісток плода. Це сильно відбивається на зовнішності. Вилиці Джоно розтягувалися, а очі опускалися нижче. Більш того, у нього виявили проблеми зі слухом, а за прогнозами лікарів, хлопчик і зовсім не мав ні ходити, ні розмовляти.
Майбутнє малюка було під загрозою, але жінка на ім’я Джин доглядала за ним, коли йому було всього 2 тижні, а потім усиновила його, коли йому було 5 років.
З тих пір пройшло вже 20 років, і тепер Джоно – успішний молодий чоловік, який хоче поділитися своєю наснагою зі світом!
“Мені потрібно було вірити в себе все моє життя, адже інші люди дивилися на мене і недооцінювали. Мені доводилося доводити їм, що вони не праві”.
“Я навчився жити на позитиві. Це дуже допомагає!”
Одним з улюблених місць Джоно є спортзал. Це безпечний притулок, який допомагає йому вивільняти стримувану енергію і дає сили та мотивацію рухатися далі. Коли Джоно запитують, чи хоче він звернутися за допомогою до пластичних хірургів, то хлопець відповідає:
“Бог створив мене таким. І я народився таким не дарма”.
Коли йому було 25 років, Джоно намагався зв’язатися зі своїми біологічними батьками. Служба з усиновлення змогла доставити до них послання хлопця. І все ж ті відмовилися від зустрічі і попросили більше не турбувати їх з подібними проханнями.
Це завдало Джоно болю, але він не зламався і зміг знайти в собі сили рухатися далі. Хлопець не злиться на біологічних батьків і не хоче, щоб інші люди засуджували їх за таке рішення.
“Ніхто не знає, через що їм довелося пройти, коли я народився. Вони зробили те, що вважали за краще і для них, і для мене. Саме це їх рішення зробило мене таким, який я зараз. Навколо мене багато дивовижних людей”.
Зараз Джоно займається спортом, подорожує по світу і допомагає дітям, які страждають від такого ж синдрому, як у нього. Він вчить їх приймати себе такими, якими вони є, адже в першу чергу завжди потрібно любити себе!