Політичне протистояння між президентом Петром Порошенком і прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом стало виходити в публічну площину. Обшуки і затримання у близьких до Гройсмана людей і політичні випади у відповідь з боку оточення прем’єра свідчать про вкрай напружені відносини між керівниками виконавчої гілки влади. Конфлікт має глибоке коріння: глава держави давно хоче, щоб прем’єр підтримав його наступне президентство, а також прислухався до нього по роботі уряду. І, звичайно, щоб Гройсман все-таки очолив президентську партію. Глава Кабміну, навпаки, хоче дистанціюватися від президента і будувати свою самостійну політичну кар’єру з новими партнерами – політиками з партії “Народний фронт”. Чим може закінчитися ця боротьба – в матеріалі “Апострофа”.
Верховна Рада розійшлася до осені. Показово, що на закриття сесії прийшов прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який всіляко демонструє теплі стосунки з главою парламенту Андрієм Парубієм. Показова риторика спікера ВР: спочатку він подякував президенту Петру Порошенку за плідну співпрацю, після чого висловив вдячність прем’єр-міністру Володимиру Гройсману і всьому уряду за “унікальну співпрацю”. Звичайно, може здатися, що між словами “плідна” і “унікальна” різниці практично немає, але в українській політиці використання езопової мови – один із засобів передачі сигналів…
На цьому тлі відносини президента і прем’єра, які останнім часом і так були непростими, все більше заходять в глухий кут. Сам прем’єр-міністр публічно заявляв про те, що на нього і його оточення “будуть відбуватися нападки”. Новий виток боротьби розгорівся минулого тижня, коли Служба безпеки України провела обшук у голови управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області Руслана Осмоловського – людини, близької до Володимира Гройсмана. Пізніше в ЗМІ з’являлася інформація про підготовку затримання в. о. голови ДФС Мирослава Продана. У п’ятницю працівники прокуратури спільно з СБУ взяли на вимаганні 0,5 млн грн керівника одного з підрозділів ДФС у Вінницькій області. Співрозмовник “Апострофа” в прем’єрському оточенні стверджує, що таким чином був переданий “привіт” Гройсману від президента.
По-перше, прем’єру хочуть дати зрозуміти, що не хочуть втрачати контроль над митницею. Не так давно прем’єр оголосив, що почав велику боротьбу з корупційними схемами на митниці. “Ми сформували план дій з боротьби з контрабандою. Є десятки мільярдів гривень, які схемники виводять за межі українського бюджету. Я цього терпіти не буду”, – заявляв прем’єр ще наприкінці червня.
За його словами, провідна роль у питанні боротьби з контрабандою має лежати на Міністерстві внутрішніх справ, Національній поліції і ДФС. Тому боротьба плавно перемістилася в площину Гройсман-МВС і Порошенко-СБУ, адже саме останніх, а саме відоме управління “К” під керівництвом Павла Демчини, найчастіше називають в політикумі основними вигодонабувачами від контрабандних схем на митниці. До речі, саме управління “К” і проводило обшук у вінницькій ДФС.
Володимир Гройсман на засіданні уряду, 20 червня 2018 рокуПередали Гройсману на минулому тижні ще один “привіт”. Починаючи з середи під стінами Кабміну та ВРУ мітингували “євробляхери” – власники машин на іноземних номерах, які вимагали скасування постанови Кабміну №479, що дозволило б знизити ціну на розмитнення авто з іноземними номерами. Проте в самому Кабміні такі дії протестувальників називали несамостійними. “За всіма цими протестами стоять гроші Кононенка і Грановського (нардепи, близькі до президента, – “Апостроф”). Це ще один привіт Гройсману”, – розповіло “Апострофу” одне з джерел в оточенні прем’єр-міністра.
Такі ситуації добре ілюструють активну фазу затяжного конфлікту між прем’єром і президентом. Однак співрозмовники “Апострофа” як у президентському, так і в прем’єрському таборах розповідають, що причина розбіжностей набагато глибша. По-перше, президенту не подобається явне зближення Гройсмана з деякими “фронтовиками”, зокрема Арсенієм Яценюком, Арсеном Аваковим і згаданим вище Андрієм Парубієм, з якими прем’єр нерідко координує свої дії.
“По-друге, президент хоче, щоб Гройсман його підтримав на президентських виборах, вийшов і сказав: це – наш єдиний кандидат, а той не хоче. Крім того, Гройсман розвинув зараз бурхливу діяльність в Вінниці, а це один з ключових регіонів для президента, і його така активність дратує”, – коментує “Апострофу” співрозмовник в оточенні прем’єра.
Арсеній Яценюк і Володимир Гройсман під час з’їзду партії “Народний Фронт”, 11 листопада 2018 рокуВ Адміністрації президента також підтверджують: причина конфлікту багато в чому криється в показовій самостійності глави уряду. “Гройсман відчув, що може бути самостійним ще з того моменту, як пішов на з’їзд “Народного фронту”. Потім він домовився з низкою олігархів. На їхніх каналах йде один позитив про Гройсмана і його боротьбу з контрабандою. Його найближча мета – фракція в парламенті, а вже після і президентство”, – вважають в АП.
Втім, Гройсман не сидить склавши руки. В АП стверджують, що на позаминулому тижні після чергового провального голосування за новий склад Центральної виборчої комісії і демаршу БПП, що був далі, Гройсман зіграв свою роль у скандальному голосуванні умовно новою коаліцією. Нібито з секретаріату Кабміну були розіслані повідомлення низці депутатів прийти до зали, щоб показати “дієздатний парламент”. В АП це розцінили як удар в спину главі держави.
“У Гройсмана немає розуміння своїх реальних шансів. У нього інфантильність. Це все одно, що говорити про конфлікт батька і сина. Це не означає, що президент сприймає його як сина, але масштаби – несумірні. Гройсман хоче побудови своєї політичної кар’єри, ось і вся причина”, – говорить “Апострофу” один з найближчих соратників президента.
Однак на публіку в президентському таборі зберігають спокій. “Ми єдині і монолітні як ніколи. Ніякої боротьби між президентом і прем’єром немає”, – прокоментував “Апострофу” заступник голови фракції БПП нардеп Сергій Березенко.
Чим закінчиться конфлікт двох амбітних політиків, поки рано пророкувати, однак в обох таборах впевнені, що так чи інакше, але сторони домовляться.
Петро Порошенко і Володимир Гройсман“Війна тривати довго не буде, вони все-таки сядуть за стіл переговорів. Але питання – в якій конфігурації, хто на якій позиції буде представлений. Це буде ясно пізніше”, – майже в один голос говорять співрозмовники “Апострофа”, акцентуючи увагу на тому, що найважливішим нюансом майбутніх переговорів стануть вибори й гроші, які на них потрібні. А останнє якраз знаходиться в руках у Кабміну під проводом Володимира Гройсмана.