Єврокомісія готується рекомендувати початок переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу. Потім це рішення мають схвалити лідери ЄС у грудні, повідомляє Bloomberg.
За даними джерел агентства, Єврокомісія порекомендує розпочати багаторічний процес приєднання у жовтні. Але вона може наполягати на прогресі в деяких пріоритетних сферах, включаючи корупцію, як проміжні кроки.
Після того, як Єврокомісія оприлюднить свою рекомендацію, лідерам ЄС потрібно її схвалити, швидше за все, на зустрічі на найвищому рівні у грудні. Після цього Україна розпочне тривалу процедуру завершення реформ та приведення у відповідність до законодавства ЄС у більш ніж 30 областях, включаючи верховенство закону та економіку.
Немає прискореного шляху для виконання складних критеріїв членства, які зазвичай можуть тривати більше десяти років. Хорватія була останньою країною, що приєдналася до блоку, і її заявка розглядалася 10 років, перш ніж її було офіційно прийнято у 2013 році.
Для ЄС вступ України стане найважливішим випробуванням здатності блоку приймати нових членів та адаптувати свій процес прийняття рішень. Триваюча війна Росії проти України, а також більш ранні заявки інших країн, особливо на Західних Балканах, також ускладнюють дебати.
Відновлення розширення блоку із 27 членів відбувається у критичний момент, оскільки він прагне забезпечити, щоб східноєвропейські країни залишалися в його орбіті, а не в орбіті Росії чи Китаю.
На початку жовтня у Гранаді (Іспанія) лідери ЄС обговорять процес розширення та те, як підготуватися до прийому нових членів, включаючи країни Західних Балкан та Молдову. Урсула фон дер Ляйєн, голова Єврокомісії, заявила, що ЄС має продовжувати інтеграцію, одночасно відкриваючи двері новим кандидатам, «щоб дати нам геополітичну вагу та здатність діяти».
Фон дер Ляєн наполягає на тому, що процес вступу заснований на заслугах України та відзначить «великі успіхи, яких Україна вже досягла з того часу, як ми надали їй статус кандидата» у червні минулого року.
Для вступу в ЄС вимог до України багато. Одна з головних — реформа Конституційного Суду та проведення змін в судовій системі. Йдеться не тільки про закони.
«Реформа — це стан правовідносин, який сформований всередині країни. Ухвалення нормативного документа у вигляді закону ще не означає, що стан правовідносин, які він регулює в часі й просторі, відповідає кращим європейським демократичним традиціям. Завершення реформи Конституційного Суду має стосунку до того етапу, коли призначення суддів здійснюється в тому числі за рекомендаціями міжнародної спільноти й представників громадськості», — провадить Андрій Вігірінський.
Судді мають пройти спеціальну перевірку. Це теж вимога ЄС. Механізм тільки розробляють. Парламент має ухвалити ще й антиолігархічний закон та змінити законодавство про нацменшини. Також ЄС має питання до роботи правоохоронців. Зокрема, Бюро економічної безпеки.
«Треба змінити концепцію діяльності та організаційну структуру. Бо Бюро економічної безпеки, за часів Мельника, перетворився в маски-шоу. Воно стало аналогом податкової міліції», — вважає правник Андрій Вігірінський.
Визначитися з порядком подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. Цього вимагали й в Європейському Союзі, і в Міжнародному валютному фонді. В перші дні повномасштабного вторгнення декларування скасували заради безпеки декларантів.
«Шукали компроміс з міркувань безпеки. Усі розуміють, що в умовах, коли наш бюджет фінансується іноземними партнерами, треба звітувати. Іноземні партнери хочуть бачити механізми, які дійсно відображають прозорість уряду», — пояснює міністр юстиції України Денис Малюська.
Втім, до запропонованих механізмів виникло багато питань. Зокрема, активісти вказували на те, що у відкритому доступі мало даних.