Куди тікатиме білоруський “батько” ? Не до Росії ж…
Лукашенко прорахувався. Ще кілька років тому міг відійти в тінь, через «усенародне волевиявлення» привести ним же визначеного наступника до влади і, залишаючись її кінцевим бенефіціаром, жити на дивіденди. Тепер не може.
Білоруська опозиція за майже три десятиріччя його не скинула і не скине. І все тривало б далі, якби не «інтеграційні» ігри з Росією. Ігри дедалі більш азартні. Білорусь дедалі більше потрібна Росії для внутрішнього вжитку. Але в тому й справа, що Білорусь, а не Лукашенко. Виплодок спецслужб (хто на що вчився), Путін за всіма законами мафії пов’язав його кров’ю. Спочатку демонстрантів, мігрантів, польських прикордонників. Потім співучастю в агресії проти України. Розв’язка для Таргана може настати дуже скоро, навіть раніше ніж скінчиться війна. І, мабуть, він це відчуває. Якщо не голова, то принаймні інстинкти повинні спрацьовувати.
Доведеться тікати, але куди? Дорогу на Захід він сам собі відрізав. До Росії? А навіщо він їй? Зайвий клопіт. До того ж забагато знає й забагато говорить. Таких з екологічних міркувань прибирають, щоб не псували повітря.
То куди? Здається, відповідь є. Днями білоруські ЗМІ повідомили, що Республіка Білорусь відкрила посольство в… Зімбабве. На перший погляд, з якого б це дива? При фактичному дефолті й недавно озвучених вимогах до дипломатів щодо економічних результатів співробітництва з країнами перебування. Зімбабве ж, як відомо, одна з найбідніших країн Африки. Зате, щоправда, близька ідейно, бо підтримує агресію Росії.
Не певен, що Лукашенко може показати на мапі, де те (той, та) Зімбабве, тож єдине розумне, як на мене, пояснення відкриття посольства – це підготовка запасного аеродрому.