Журналіст Денис Бігус і його команда розслідувачів Bihus.Info опублікували низку записів, на яких людина з голосом, схожим на Віктора Медведчука, проводить переговори з російськими і проросійськими діячами про ключові для України питання.
Окрім Медведчука у сюжетах Бігуса присутній ще один політик, хоча його голосу немає на жодній плівці – Петро Порошенко, президент України на момент записів.
Про що ж йдеться на “плівках Бігуса” (інша назва – “плівки Медведчука”), звідки вони взялися та як на них реагують ті, чиї голоси можна впізнати на записах.
BBC News Україна не може підтвердити автентичність плівок.
- Віктор Медведчук: Порошенко може стати наступним президентом
- Проліт вагнерівців. Яка роль Зеленського, Єрмака і Порошенка в “найкращій операції спецслужб”
Що і хто на “плівках Бігуса”
У Bihus.Info кажуть, що отримали багато годин телефонних розмов Віктора Медведчука за чотири роки – з 2014 по 2017 – з російськими чиновниками різного (іноді найвищого) рівня, керівниками так званих “ДНР” і “ЛНР” та власними підлеглими з “Українського вибору”.
Серед тих, чий голос, як стверджують журналісти, є на плівках (посади на момент розмов):
- заступник голови російського уряду Дмитро Козак;
- помічник президента Росії Владислав Сурков, якого вважали “куратором по Донбасу” (зараз ця роль перейшла до Козака);
- російський посол в Україні Михайло Зурабов;
- голова “Газпрому” Олексій Міллер;
- міністр енергетики Росії Олександр Новак;
- президент російського монополіста у сфері нафтопроводів “Транснафта” Микола Токарєв;
- заступник керівника адміністрації російського президента Антон Вайно;
- керівник протоколу президента Росії Володимир Островенко;
- речник російського президента Дмитро Пєсков;
- голова так званої “ДНР”, громадянин Росії Олександр Бородай;
- “міністр оборони” так званої “ДНР” Володимир Кононов;
- сепаратисти з так званої “ЛНР” Олексій Карякін і Владлен Заруба;
- відповідальна за обмін полоненими з так звної “ЛНР” Ольга Кобцева і “омбудсман ДНР” Дар’я Морозова;
- один з керівників “Українського вибору” в Донецьку Дмитро Дорошенко.
Голосів, схожих на голоси Петра Порошенка чи Володимира Путіна, на плівках немає, хоча про них постійно згадують у розмовах.
Віктор Медведчук на записах спілкується на різні теми: намагається домовитися про зустрічі з Путіним, обіцяє бойовикам зупинити колону української бронетехніки, обіцяє гарантії безпеки і амністію, просить владнати ситуацію навколо маєтку Ахметова і, зрештою, виступає посередником щодо обміну полонених.
Також Медведчук, якщо вірити плівкам, був непублічним учасником переговорів України та Росії про газ та електроенергію, а ще домовлявся про власні бізнес-інтереси, зокрема придбання дизельного трубопроводу.
“У нас десятки годин розмов, але явно не всі”, – відзначає Денис Бігус на початку.
Але, за його словами, і цього достатньо, щоб зрозуміти процес становлення Віктора Медведчука як вагомої політичної фігури у часи президентства Порошенка.
Звідки записи
У Bihus.Info не розповідають, звідки та як саме отримали “десятки годин розмов Медведчука з десятків його робочих телефонів”.
Утім наполягають, що ці записи їм передали не просто так, а їх довелося “вигризати”.
“Отримали? Роздобули, вигризли!” – пояснював Денис Бігус на початку першого випуску.
Самі ж записи, не виключено, могли робитися Службою безпеки України.
Принаймні дуже схожі перехоплення розмов командирів так званої “ДНР” про ЗРК “Бук М1” зараз слухають у суді щодо збитого MH17 у Нідерландах, куди їх офіційно передала СБУ.
Про СБУ згадує і сам Денис Бігус в тому ж першому випуску, говорячи, що все це “СБУ чуло ще у 2014 році”.
Чи передав плівки хтось безпосередньо з СБУ, у Bihus.Info не уточнюють.
У самій спецслужбі пообіцяли вивчити розмови.
Водночас у партії Петра Порошенка весь цикл Дениса Бігуса і колег пов’язують з Офісом президента Зеленського.
“Ми не можемо сприймати ці інформаційні випуски як повною мірою незалежні журналістські розслідування, вони виглядають набагато більш схожими на частину інформаційної кампанії Офісу президента проти опозиції, спрямованої на дискредитацію особисто Петра Порошенка”, – заявив адвокат Порошенка Ілля Новіков після другого випуску.
А Віктор Медведчук назвав опубліковані записи продуктом “фабрики фейків”.
Чому саме зараз
Пропустити подкаст і продовжитиподкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
У першому випуску розслідування, який вийшов 17 травня, Денис Бігус казав, що редакція отримала плівки “доволі давно, тижні тому”.
“І дуже спокійно, неквапливо їх аналізували. Я планував великий ґрунтовний ефір на червень”, – пояснював Денис Бігус.
Але редакція вирішила опублікувати матеріали раніше через суд над Медведчуком: “Зненацька Медведчуку оголошують підозру, СБУ проводить у нього вдома обшуки, СБУ і прокуратура проводять брифінг, на якому звучать фрагменти наших плівок”.
Утім оприлюднені фрагменти, за словами Дениса Бігуса, “дуже короткі і не розповідають історію”.
Тому Bihus.Info вирішили дати ширшу версію: “Можливо, додамо ще кримінальних проваджень. Може, СБУ до того місця ще не дослухало”.
Віктор Медведчук же публікацію матеріалів саме зараз вважає доказом того, що все це – фейк.
“Вважаю це фабрикою фейків і провокацією відносно мене, яка виникла саме зараз, а не тоді, коли це відбувалося і коли велись перемовини”, – коментував він “Громадському” у травні.
Водночас це не перше розслідування Bihus.Info, яке виходить у прив’язці до певних політичних подій.
Їхнє розслідування про ймовірні зловживання в Укроборонпромі (так звана “справа Свинарчуків”) виходило перед президентськими виборами 2019 року та вплинуло на рейтинги Петра Порошенка.
Сам Денис Бігус тоді це пояснював просто збігом – мовляв, раніше редакція не встигала опрацювати матеріал.
“Плівки Медведчука”-1: перемовник
У першій частині плівок мова йде про події 2014 року, коли Віктор Медведчук отримав статус перемовника між Україною та Росією – саме з українського боку.
“Я все це роблю на прохання Путіна і Порошенка. Але до Порошенка та офіційних дій ніякого стосунку не маю”, – наполягає голос, який автори відео титрують як Віктора Медведчука у розмові з одним з ватажків “ЛНР” Олексієм Карякіним.
Говорячи з ним про українську армію цей же голос каже, що “це не наші славетні війська, я до цих славетних військ маю такий же стосунок, як і ти”.
Згаданий Карякін передавав вимогу зупинити колону ЗСУ в районі Ізвариного.
Карякін: Ізварине. Колона бронетехніки. Якщо протягом години ця бронетехніка не зупиняється і не повертається на місце своєї дислокації, то ви її втрачаєте.
Медведчук: Зрозумів, зараз передам.
Карякін: Вона знищується. Це я вам заявляю.
Медведчук: Зрозумів, зараз передам…
Медведчук (пізніше): Президент передзвонив і сказав, що він дав команду зупинити і повернути колону бронетехніки на Ізварине.
У команді Петра Порошенка епізод з зупинкою колони називають вигадкою.
Зокрема Юрій Бірюков, який влітку 2014 року був волонтером для 79-ї бригади, а згодом став радником президента Порошенка, написав після виходу відео: “Так склалося, що цією колоною була 79-я бригада. Рухи якої я в 2014 році… як би так пом’якше… більше, ніж знаю”.
За словами Бірюкова, в описані дні він з товаришем ледь зміг наздогнати ту колону до Ізвариного, яку насправді ніхто не зупиняв: “Так що, балабол він, Медведчук”.
Також у цій частині Віктор Медведчук від імені української сторони через свого підлеглого в “Українському виборі” Дмитра Дорошенка передавав гарантії безпеки та амністії лідерам так званих “ДНР” і “ЛНР”.
Є і епізод розмови з Дмитром Козаком, який просить Медведчука вплинути на Порошенка, щоб українська влада у грудні не відключала повністю Крим від електроенергії.
“Я зараз зателефоную президенту”, – каже ймовірний голос Медведчука, а згодом додає: “Ти бачив по Криму? Все ж таки відреагували”.
У “Європейській солідарності” так прокоментували “Радіо Свобода” перший випуск “плівок Бігуса”: “Петро Порошенко не розмовляв з Медведчуком на ті теми, про які віщають якісь голоси в програмі на ютуб-каналі Дениса Бігуса від 17 травня”.
Там додали, що всі ці розмови “злиті” з Офісу президента Зеленського і є чорним піаром, щоб “нав’язати суспільству думку про нібито зв’язок Медведчука з Порошенком”.
Водночас у політсилі визнали переговори з Росією про постачання електрики в Крим у кінці 2014 року: “Тоді Україні потрібно було виграти час, щоби підготуватися до двох стратегічних ключових рішень в забезпеченні енергетичної безпеки. А саме – повної відмови від російського газу та електрики, що й було досягнуто наприкінці 2015 року”.
“Інші теми й питання в комунікаціях з Медведчуком ніколи не порушувалися”, – додали у партії.
“Плівки Медведчука”-2: дизельна труба
У другому випуску “плівок Медведчука” мова йде про те, як у 2015 році Віктор Медведчук ймовірно обговорював з головою російської “Транснафти” Миколою Токарєвим оформлення частини трубопроводу “Самара-Західний напрямок” на підконтрольну Медведчуку фірму.
У 1990-х цей трубопровід довжиною 1433 км належав “Транснафті”, але потім його передали державі.
У сюжеті Bihus.Info описується, як Віктор Медведчук у 2015 році через швейцарську фірму International Trading Partners і наближеного до нього Тараса Козака (зараз – депутат від ОПЗЖ) намагався отримати контроль за цією трубою.
За словами журналістів, з переговорів можна зробити висновок, що до ситуації був причетний той, кого Медведчук у розмовах називає “наш головний” – тобто Петро Порошенко.
“Трубу планували обміняти на якийсь завод, який Росія націоналізувала. Редакція має обґрунтоване припущення, що йдеться про націоналізований окупаційною владою Криму Севастопольський морський завод, який раніше належав структурам Петра Порошенка, а потім перейшов у Федеральну власність Росії”, – пишуть Bihus.Info.
У сюжеті також наводяться слова редактора інтернет-видання “Наші гроші” Юрія Ніколова про те, що, за даними джерел, у 2016 році так Росія намагалася компенсувати Петру Порошенку втрату його заводу в Криму.
“Це “дякую”, на думку злих язиків, виглядало в тому, що оточення Порошенка отримало частку в маржі поставок дизелю з Росії по трубопроводу”, – каже Ніколов.
Ще до виходу “плівок Бігуса” Віктор Медведчук у розмові з BBC News Україна заперечував причетність до згаданого трубопроводу – свою чи своєї сім’ї.
І додавав, що виграв “всі суди” у справах про поширення інформації, в який його пов’язували з трубопроводом.
На цю інформацію також відреагували і в “Європейській солідарності” – адвокати Порошенка заявили, що передали журналістам Bihus.Info документи, які “зовсім по-іншому висвітлюють історію з Севастопольським заводом”.
Юристи заперечують, що завод міг бути предметом угоди Порошенка з Росією. З точки зору українських законів, його власники після російської анексії Криму не змінювалися.
Адвокати Порошенка офіційно звернулися до редакції Bihus.Info за поясненнями: “Сподіваємося, що у цих журналістів стане мужності чітко уточнити – вони щось стверджують чи озвучують свої або чиїсь фантазії”.
Сам Петро Порошенко в інтерв’ю на “Прямому” заявив, “пишається керівництвом заводу”, яке в 2014 році не пішло на перереєстрацію заводу за російськими правилами, після чого Росія севастопольський завод конфіскувала.
Водночас сам завод залишається в українській декларації Порошенка.
“Хочу наголосити, що у пана Зеленського і багатьох інших власність [у Криму] не конфіскували”, – згадав про опонента Петро Порошенко.
“Плівки Медведчука”-3: вугілля
Третій випуск плівок присвячений ймовірним переговорам Медведчука про постачання вугілля з непідконтрольних територій для державних ТЕС у 2014-2016 роках.
Віктор Медведчук, за цими записами, домовляється про схеми, за якими українська влада за готівку купувала вугілля на шахтах, підконтрольних сепаратистам.
Петру Порошенку в цьому сюжеті закидають, що він заявляв, ніби Медведчук був долучений лише до переговорів щодо полонених, а насправді домовлявся про гроші і контракти з непідконтрольними територіями.
У відео є і коментар Петра Порошенка, який каже, що “не пам’ятає ролі Медведчука” у переговорах щодо вугілля: “Мова йшла виключно про державний інтерес і державні компанії, сплату податків у бюджет”.
У Bihus.Info також вважають, що Віктор Медведчук отримував фінансовий зиск від цих поставок вугілля, який міг, наприклад, спрямовувати на купівлю телеканалів.
Раніше Віктор Медведчук заперечував отримання якогось прибутку від вугілля з “ДНР/ЛНР”.
А у пресслужбі “Європейської солідарності” це відео Bihus.Info також назвали “фейками зеленої влади”.
Пізніше в інтерв’ю “Прямому” Порошенко пояснив, що закупівлі вугілля з тимчасово окупованих територій відбувалась у 2014 році під час енергетичної блокади Росії, але виключно в українському правовому полі.
“У 2014-му році була дуже холодна зима. І коли в листопаді-грудні в тебе віялові відключення електроенергії – це означає не просто, що ти посидиш дві години без світла, або не буде працювати холодильник. А ти будеш сидіти без світла і відповідно електроенергії, без тепла, тому що насоси не працюють і тобі не здатні будуть подати тепло. Ти будеш сидіти без газу і ти просто замерзнеш”, – наполягає Петро Порошенко.
За його словами, згідно з рішенням РНБО та уряду, вугільні підприємства з того боку, керівників яких призначали ще до 2014 року, відкривали рахунки на підконтрольній Україні території. “Це свідоме рішення”, – нагадав Порошенко.
“Плівки Медведчука”-4: затягування обмінів
Останній випуск “плівок Медведчука” вийшов найдовшим і стосувався, власне, головної офіційної ролі Віктора Медведчука – переговорів про обмін полоненими і заручниками.
Окрім цього стверджується, що він був непублічним учасником переговорів українського “Нафтогазу” щодо зимового газового контракту з “Газпромом” восени та взимку 2014 року.
Зокрема Медведчук начебто переконував українську сторону піти на поступки російській, що зрештою і сталося.
Знову згадується тема імпорту електроенергії з Росії та фірми-прокладки, яка мала б отримувати зиск з цього.
“У розмовах Медведчук проговорює, що контракт треба укласти з врахуванням посередництва кіпрської фірми, що контролюється Григоришиним (Якого називають бізнес-партнером Порошенка. – Ред.), і яку нібито особисто “дав” Порошенко”, – відзначають Bihus.Info.
У підсумку контракт уклали все ж без посередників, але, за словами журналістів, “плівки Медведчука” підтверджують, “що ця схема дійсно планувалася”.
Сам Порошенко згодом в інтерв’ю каналу “Прямий” заявив, що фірму-прокладу для торгівлі електрикою з Росією створили не у 2014 році, а вже у 2019-му за нового керівника держави.
Що ж до ролі перемовника щодо обмінів полоненими, то після почутого на плівках у Bihus.Info сумніваються, наскільки ефективним був Віктор Медведчук.
Та чи можна взагалі вважати, що він діяв в інтересах України, коли виступав від її імені.
Наприклад, голос ймовірного Медведчука на плівках радить “омбудсману ЛНР” Ользі Кобцевій не погоджуватися на обмін, який більше вигідний українській стороні.
Кобцева: А що це у вас за самодіяльні хлопці, які з нашими вояками, в обхід вас, мене і Дашки (“Омбудсмана ДНР” Дар’ї Морозової. – Ред.), і всіх інших, ухвалюють якесь політичне рішення і хочуть провести обмін: один на сім?
Медведчук: Один на сім – один з якогобоку?
Кобцева: З вашого.
Медведчук: Тобто, ми даємо одного, а отримуємо сім? Чи навпаки?
Кобцева: Так, отримуєте сім. А мені це не подобається, я не дам. Я все зроблю, щоб не дати.
Медведчук: Не давай, Оля (сміється)!
Кобцева: Не даю.
У підсумку той обмін зірвався, за що Медведчук начебто похвалив Кобцеву.
“Ось це – ефективний переговорник?” – запитує Денис Бігус.
А в іншому епізоді голос Медведчука скаржиться речнику Кремля Дмитру Пєскову на те, що його не показали у сюжеті разом з Путіним про обмін Надії Савченко – лише його руки: “Там же мене взагалі не видно!”
“Ну це ж найважливіший момент. Для чого цей город городився. Прикро просто”, – нарікає ймовірний Медведчук.
Та головний закид Денис Бігус озвучив у самому кінці всіх чотирьох серій – про те, що Медведчук нібито гальмував обмін полоненого українського бійця Андрія Гречанова з позивним “Рахман”.
Розвідник став відомим після боїв за Донецький аеропорт, а влітку 2015 року потрапив у полон. 30 листопада того ж року його обміняли на затриманого на Донбасі російського майора Володимира Старкова. Процес зустрічі Старкова з Петром Порошенком показали у медіа.
“Обмін “Рахмана” – це історія, про яку є дуже багато розмов на плівках, дуже багато свідчень учасників. І це все малює надзвичайно гидку картину, в якій “кіборг” “Рахман” провів у полоні чотири місяці. І десь три з них провів заради того чуйного відео”, – каже Денис Бігус про відео звільненого Гречанова з Порошенком.
У плівках Медведчук пояснює Кобцевій, що Україна готова обміняти Старкова лише після судового вироку росіянину.
Денис Бігус також стверджує, що з записів випливає – Медведчук заважав волонтеру і товаришу “Рахмана” Олексію Мочанову домовитися про обмін раніше. Щоб замість того “Рахмана” витягли на президентському рівні”.
Зокрема йдеться про фрагмент можливої розмови з “міністром оборони ДНР” Володимиром Кононовим.
Медведчук: Мені дзвонить один з керівників. Людина, з якою я тебе знайомив. Він зараз начальником у нас. Так?
Кононов: Так.
Медведчук: І мені таку інформацію дає, що подзвонив такий собі Мочанов. Є такий, гонщик, там.
Кононов: Так-так.
Медведчук: Який у вас там буває, в тому числі у Захарченка. І йому Захарченко сказав, що приїжджай завтра о третій і забирай цього самого “Рахмана”. Це як називається? Це що?
Кононов: Віктор Володимирович, вибачте, це набирайте Захарченка. У нього питайте. Ну як я можу відповідати за слова Захарченка?
Медведчук: Слухай, це взагалі виходить за рамки. Домовляються дві головні особи, два перших. Я займаюся цими переговорами. Веду не перший тиждень. І тут виходить якийсь Мочанов…
Якихось інших свідчень, що саме президент Порошенко наполягав на відтермінуванні повернення “Рахмана”, у відео немає.
Однак у сюжеті йдеться про те, що у самому кінці обмін відклали ще на кілька днів за наполяганням української сторони – з 28 до 30 листопада.
Як випливає з сюжету Bihus.Info – нібито заради того, щоб “кіборга” зустрічав саме президент Порошенко, який перед цим був на переговорах у Парижі.
“Я на плівках не бачу жодної особливої користі від Медведчука як від переговорника. При цьому я погоджуюсь з тезою, здається, Порошенка: якщо Медведчук звільнить хоча б одну людину – з ним потрібно працювати. Але принаймні на тих плівках, які в нас є, він не звільняє нікого, кого не могли б штатно звільнити СБУ”, – резюмує Денис Бігус.
Сам “Рахман” вже після входу сюжету Bihus.Info так прокоментував плівки “Громадському”: “Я вдома – це факт. Якщо говорити про ці записи, то я не чув, щоб він (Медведчук. – Ред.) гальмував [звільнення]. Йде розмова про мене, про обмін. Там же не йдеться “нехай, нехай ще трохи посидить – і ми його заберемо?” Ну, якщо стало питання “майора на майора”, то майор засуджений, і його помилувати може тільки президент”.
В інтерв’ю на “Прямому” Петро Порошенко заперечив, ніби його хтось очікував з Парижа для повернення “Рахмана”, а кількамісячну затримку пояснив необхідністю винести вирок Старкову для майбутніх міжнародних судів.
Вирок винесли 25 вересня 2015 року, після чого Старков міг ще подати апеляцію, але його вмовили це не робити.
А співголова фракції “Європейської солідарності” Ірина Геращенко, яка у 2014-2019 роках була долучена до переговорів щодо полонених, пояснила більш детально, що обмін “Рахмана” насправді затягувала російська ФСБ, яка прагнула, щоб “кіборга” обміняли на Старкова без вироку останньому.
Через це, за її словами, “Рахман” не потрапив у попередні групи обміну: “ФСБ вустами Медведчука, вустами бойовиків відмовили в цьому і сказали, що може бути тільки обмін на російського військового, майора Старкова”.
“Має бути вирок, і тільки після цього ми віддаємо цих покидьків для того, щоб забрати наших. В історії зі Старковим так само було дуже важливо, щоб відбувся суд. І потім президент Порошенко, знаючи всю “підноготну” цього покидька-вбивці, помилував його для того, щоб звільнити українського військового”, – дала своє пояснення Ірина Геращенко.
Шість замість “десятків годин”
З самого циклу Bihus.Info випливає два головні висновки, на яких наголошують його автори у кожному епізоді.
Перший: Медведчук зі згоди української влади вирішував з Росією значно більше питань, ніж про це говорили публічною. І вони не обмежувалися темою обміну полонених – “в економічих питаннях він значно ефективніший”.
При цьому його статус як “безпосереднього контакту з Путіним” дуже перебільшений – на плівках Медведчуку доводиться тижнями домовлятися з апаратом російського президента про особисту зустріч у Кремлі.
Але це не завадило Медведчуку перетворитися на впливову політичну фігуру в Україні, починаючи з 2014 року.
Другий: відповідальність за політичне зростання Медведчука, на переконання журналістів Bihus.Info, несе Петро Порошенко. Який не лише дозволив Медведчуку повернутися в українську та навіть міжнародну політику, а й сприяв цьому. Можливо – переслідуючи власні інтереси.
У четвер Порошенко дав велике інтерв’ю своєму каналу “Прямий”, у якому спробував відбитися від всіх звинувачень Бігуса та вкотре назвав весь цикл плівок фейком та підготовленою в Офісі президента Зеленського атакою на опозицію (у цьому риторика Порошенка схожа на Медведчука).
Всі епізоди “плівок Бігуса” чи “плівок Медведчука” вже подивилися більше 3 млн глядачів на YouTube.
Денис Бігус пообіцяв викласти у вільний доступ “всі розмови в хронології”.
За його словами, мова йде про шість годин (у першому сюжеті він же казав про “десятки годин”).
“Впевнений, що ніхто це зрештою не переслухає (бо триндіти “викладіть нам все” і слухати 6 годин цього трешу – геть різні речі)”, – написав він у Facebook на закиди опонентів.
Але додав, що “там ще є багато цікавого”.