Принизливо, коли МВФ диктує, що нам робити? Мені теж, розпочав свій допис у Фейсбук, Гриценко і продовжив.
Але – президенти (всі без виключення) попри обіцяну деолігархізацію, так і не осмілилися зруйнувати монополії й таким чином поставити олігархат в категорію конкурентного бізнесу.
Натомість, президенти «домовлялися» з олігархами, частково «доїли» їх на усілякі патронатні проекти, на фонд доплати АП й іншим чиновникам, а в декого добровільно-примусово «віджимали» бізнес шматками (не до бюджету, собі в кишеню).
Тепер МВФ змусив українську владу реально розпочати демонополізацію, під примусом і під загрозою неотримання кредиту (почитайте статтю за лінком).
А щоб нам не диктували й не було принизливо, треба нашій владі самій діяти як треба.
А щоб вона так діяла, треба щоб населення стало народом, свідомим і відповідальним. Який не обиратиме на вищий пост ні олігархів, ні їхніх ставлеників.
P.S. То вже історія, на вибори я більше не ходитиму, але як урок для виборців нагадаю: на виборах я обіцяв зробити те, що потрібно країні й чого зараз вимагає МВФ – рішуче провести демонополізацію і знищити олігархат як клас; обіцяв також зробити Антимонопольний комітет потужнішою структурою, ніж ГПУ.
І зробив би це разом з нашою потужною командою. І всім нам не було би ні соромно, ні принизливо.
Окрім цієї думки, нещодавно Гриценко пройшовся по Порошенку, подаємо його слова в оригіналі:
Порохоботи, вперед на захист!
За даними Forbes, за роки війни торгаш-президент збільшив свої статки з $750 млн до $1,4 млрд. А якби Forbes ще покопався добряче в офшорах, через які постійно працював і зараз працює торгаш, щоб менше платити податків українській армії і українському вчителю, лікарю, пенсіонеру…
Якби розговорив Кононенка, Пасенюка, Гонтарєву, Вовка, Тігіпка, Свинарчука та інших бізнес-партнерів… А якби не побоялися і розкрили секрети «сейфових угод» ті українські бізнесмени, в яких примусово віджали бізнес за часи президентства торгаша… Та й Медведчук міг би чимало про спільні оборудки розповісти… І судді могли би доповнити картину «заробляння», адже їхніми рішеннями кредити торгаша в державних банках у закритому режимі «реструктуризувалися», бо він, мовляв, не мав чим платити під час війни…
А якби купа антикорупційних органів співставила нарешті біографію торгаша (понад 20 років на політичних і державних посадах) із забороною керувати на цих посадах бізнесом… І при тому, хтось верещить про «політичні переслідування»? Якщо по справедливості, то там не одне пожиттєве і не одна конфіскація світить. Але ж не тоне. І знову електорально кудись лізе. І знову знаходяться відсотки одурманених, готові підтримати голосами «державника». Ця біда гірша, ніж пандемія. Невиліковна – підкреслив він.