Цю історію розповіла жінка, яка працювала в одному магазині косметики. Якось раз вона помітила хлопчика на вигляд років 12. Він приходив щодня, сідав неподалік від магазину і просив у перехожих гроші.
В один з таких днів пішов дощ, хлопчик промок і явно починав замерзати. Тоді ця жінка покликала його всередину. Його напоїли гарячим чаєм, нагодували і висушили одяг.
Хлопчик розповів, що живе з батьками, які люблять випити, у нього є молодша сестра. Кожен день він змушений був просити гроші, щоб їм з сестрою було, що їсти.
Він подякував усім і пішов додому, але на наступний день повернувся. Він приніс 2 яблука і булку. Він сказав, що тільки так може їм віддячити. Жінка ледь не заплакала. В горлі застряг клубок. Їй відразу згадалися слова: “Той, хто має менше, віддає більше”.
Так воно і є.