Мало хто знає, що гранований стакан визнається фахівцями неофіційними культурним атрибутом СРСР, як символ чогось громадського, суспільного, що об’єднує. З цим дійсно важко сперечатися, адже загальні склянки можна було виявити в автоматах з газованою водою, в їдальнях з компотом і кефіром, з чаєм і киселем в дитячих садках і школах.
Днем його народження вважається 11 вересня 1943 року, а випущений він був на найстарішому скляному заводі в місті Гусь-Хрустальний, і став невід’ємною частиною вітчизняного громадського харчування. Ось кілька фактів про нього.
Пише Вакурат
1. Дизайн радянського гранчака приписують скульптору Вірі Мухіній, яка є автором монументальної композиції «Робітник і колгоспниця». Однак це не зовсім так. Вона лише вдосконалила його форму. Першу партію склянок за її кресленнями випустили в 1943 році.
2. Поява радянської склянки було обумовлено науково-технічним прогресом. Гранований стакан отримав таку форму тому, що ідеально підходив для посудомийних машин, винайдених незадовго до цього: в них вміщався посуд тільки певного розміру. Так що його вигляд не фантазія художника, а виробнича необхідність. Стакан вийшов міцним, товстим і мінімалістським.
3. До речі, ціна на склянку була різною, і залежало це від кількості граней: випускалися склянки з 10, 12, 14, 16 і навіть 20 гранями. Зупинилися, в результаті, на найзручнішому варіанті — з 16 гранями. Отже, 10 граней (найперші склянки) коштували 3 копійки, 16 — 7 копійок, а 20 граней 14 копійок відповідно. Проте ємність склянки завжди залишалася незмінною: до обідка 200 мл, до країв — 250.
4. У гранчака була власна назва — «Маленковський». Пов’язана вона з міністром оборони Маленковим і його наказом, згідно з яким деяким категоріям військових належало 200 грамів горілки до обіду. А ті, хто горілку не пив, могли отримати замість неї тютюн або цукор — в об’ємі склянки. Наказ існував недовго, але запам’ятався дуже добре.
5. Класичний вираз «зметикувати на трьох» теж пов’язаний з гранованою склянкою. Справа в тому, що півлітрова пляшка горілки ділиться ідеально на три склянки: якщо наливати до скляного обідка, то вийде рівно 167 грамів. Це дозволяло розділити спиртне по совісті.
6. Насправді гранований стакан відомий набагато раніше — ще з часів Петра Великого. Петру піднесли його в якості подарунка як посуд, який не б’ється, для розпивання спиртних напоїв. Цар подарунок оцінив: під час морської хитавиці стакан міцно стояв на столі і дійсно залишався цілим під час падіння. Виробляли перші склянки все на тому ж скляному заводі в Гусь-Хрустальному.
7. Гранований стакан зафіксований і в образотворчому мистецтві: в 1918 році відомий художник Кузьма Петров-Водкін написав «Ранковий натюрморт», на якому красується звична радянська склянка.
8. Гранований стакан має ряд переваг у порівнянні зі звичайною склянкою циліндричної форми. Завдяки своїм гранях стакан стає набагато міцнішим і може вціліти при падінні на бетонну поверхню з метрової висоти.
Ось такі цікаві факти про, здавалося б, звичний посуд. Тим часом історія гранчака триває, він виробляється сьогодні і продовжує використовуватися в закладах громадського харчування. Так само його завжди можна зустріти в пасажирських поїздах. До речі, а у тебе вдома є такий стакан?