Незважаючи на апокаліптичні прогнози, гривня поки залишається стійкою. Але це не означає, що так буде тривати до кінця 2020 року. “Апостроф” з’ясовував, що відбувається з валютним курсом зараз, від чого залежить його подальша динаміка, і як його коливання впливають на надходження до бюджету.
Всупереч прогнозам курс української гривні продовжує зміцнюватися. Ще 29 квітня на міжбанківському валютному ринку вартість долара впала нижче 27 гривень, і з цього часу курс не піднімався до цієї психологічної позначки.
Ось і першу декаду травня гривня завершує цілком впевнено – на міжбанку 8 травня “зелений” закрився курсом в діапазоні 26,83-26,85 гривні. Готівковий долар пропонується за курсом трохи вище 27 гривень в ряді банків, але далеко не у всіх.
А адже в березні безготівковий курс перевищував 28 гривень / долар, а готівковий і до 30 гривень доходив.
Що відбувається
Що ж такого відбувається, що замість того, щоб рости, курс долара, навіть якщо і не сильно знижується, то не росте?
“В даний момент за рахунок професійної політики НБУ і Мінфіну, яка була проведена в 2017-2020 роках, ми маємо результат у вигляді стабільної банківської системи та, як наслідок, більш стабільної ситуації у фінансовій системі країни”, – заявив “апостроф” аналітик інвестиційної компанії “Альпарі” Максим Пархоменко.
Крім того, Національний банк поки не проводить емісію гривні для наповнення бюджету: “Це дозволяє стримувати інфляцію і розгойдування гривні”.
Ситуація на світових ринках також сприятлива.
“Посилюються темпи відновлення ринків, що розвиваються (а Україна якраз до таких належить, -” Апостроф “), що дозволяє рости і нашої гривні”, – розповів Пархоменко.
Курс багато в чому відображає ситуацію з торговим сальдо України, згоден інвестиційний банкір і фінансовий аналітик Сергій Фурса. У розмові з “апостроф” він зазначив, що зараз значно скоротився імпорт, при тому, що експорт майже не зменшився.
“Тут нам допомагає те, що ми – сировинний придаток і, як раніше, женемо сировину, – пояснив він. – По металу – трохи менше, але корекція по експорту не настільки серйозна, як по імпорту”, – пояснив експерт.
При цьому нинішня ситуація в корені відрізняється від того, що було під час кризи 2008 року. Тоді, нагадаємо, валютний курс обвалився удвічі з 5 гривень / долар до 10 гривень / долар, після чого через якийсь час відбулася корекція до 8 гривень / долар.
У 2008 році обвал гривні вдарив по споживчому попиту, і це призвело до скорочення імпорту, зазначив Фурса: “Зараз же все не так – імпорт стиснувся без падіння курсу. Тому що у нас карантин”.
А ще, очевидно, що у людей стало елементарно менше вільних грошей – адже під час карантину велика кількість підприємств простоює, працівників звільняють або відправляють у неоплачувані відпустки. А ті, кого криза безпосередньо ще не торкнувся, десять разів подумають, чи витрачати великі суми на приємні, але, ймовірно, не найнеобхідніші покупки, або залишити гроші на “чорний” день (або купити на них все ті ж долари, наприклад) .
девальвація неминуча
Поліпшення торговельного балансу закономірно знизило тиск на гривню. Але що буде далі?
Багато чого буде залежати від того, як довго триватиме карантин, і як швидко буде відбуватися відновлення, зазначив Сергій Фурса. За його словами, прогнози по девальвації гривні в поточному році, а вони, нагадаємо, в деяких випадках перевищують і 30 гривень / долар, відштовхувалися від очікувань відпливу капіталів з країни: “А чи буде втеча капіталу? Зараз це питання”.
Крім того, в тому чи іншому вигляді буде відбуватися грошова емісія. Але яким буде її обсяг, також сказати зараз точно не можна.
Тому складно прогнозувати глибину девальвації.
“Поки для гривні все добре, але, напевно, в цьому році вона все ж ослабне, але наскільки – зараз сказати неможливо. Навряд чи ми вийдемо за 30 гривень, якщо буде співпраця з МВФ”, – переконаний Сергій Фурса.
Дійсно, співпраця з Міжнародним валютним фондом зараз важливо для України як ніколи.
Незважаючи на те, що МВФ вирішив замість трирічної програми розширеного фінансування EFF надати нашій країні програму stand-by на 1,5 років, її розмір все одно повинен бути цілком пристойним – 5 мільярдів доларів (хоча Україна спочатку розраховувала ледь не на 10 мільярдів доларів ). Однак і цю програму вдасться отримати тільки в тому випадку, якщо Верховна Рада прийме так званий “антіколомойскій” закон.
Якщо ж співпраця з фондом буде відкладено, вітчизняні фінанси виявляться в дуже жалюгідному стані, і в цьому випадку прогнозувати курс якось навіть боязно.
Як розповіло джерело “Апострофа” у фінансових колах, до кінця поточного року валютний курс може не тільки досягти рівня макропоказника, який закладений в держбюджет після його коригування в квітні (середній за рік 29,5 гривні / долар), а й істотно перевищити його. “Падіння ВВП на 7% так не минеться”, – пояснив він.
Уряд поки прогнозує скорочення ВВП в поточному році на рівні 3,9%, при цьому оцінки міжнародних орг
анізацій ще гірше. Так, в МВФ вважають, що зниження складе 7,7%.
Митниця не дасть добро
Але це, все ж, скоріше, негативний сценарій.
А в позитивному сценарії курс буде менше середньорічних 29,5 гривні / долар. А це значить, що може повторитися ситуація минулого року, коли через те, що в держбюджет було закладено вищий обмінний курс, ніж він виявився насправді, по лінії митниці скарбниця недорахувалася мільярдів гривень – адже при перерахунку за реальним курсом платежі, встановлені у валюті, давали істотно менші суми в гривні.
“У довгостроковій перспективі така проблема дійсно є”, – говорить Сергій Фурса.
Але, навіть якщо реальний курс не буде сильно відрізнятися від розрахункового, митниця все одно не виконає план по доходах, переконаний Максим Пархоменко.
“Зниження обсягів імпорту, як кількість товарів, так і падіння цін на них (наприклад, нафтопродукти) не дозволяють дотягнути до планових показників. На додаток до цього, уряд змінив команду митниці, що уповільнює її роботу в кращому випадку на місяць, як і робить неможливим досягнення Таргет по зборах “, – зазначив фахівець.
Зараз же за фактом імпорту практично немає, додає Сергій Фурса. А, значить, не настільки важливо, який курс долара до гривні.
В умовах величезного бюджетного дефіциту, який через Коронавірусние кризи був збільшений з 2,1% до 7,5% ВВП, недобір по доходах до бюджету відіб’ється на фінансовому стані країни вкрай негативним чином. А це означає, що українцям знову потрібно готуватися до суворих часів.