В Україні критична ситуація в енергетиці. І в Кабміні, і в Нацкомісії з енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ) б’ють на сполох: так погано ще не було ніколи. Без підвищення тарифів для населення не обійтися, і хоча профільні відомства вже розробили сценарій зростання цін на “ток”, офіційно ніхто не бере на себе відповідальність заявити про такий крок.
Про те, як і для кого виростуть ціни на електроенергію – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Ситуація критична: без підвищення тарифів не обійтися
Ситуацію в енергетиці України можна охарактеризувати трьома словами – все дуже погано. Споживання падає, борги ростуть, учасники ринку на межі банкрутства. І це не просто страшилки експертів, з таким твердженням погоджуються всі. “Ми переживаємо найбільший енергетичний криза за всю історію України”, – заявила на круглому столі 5 травня в.о. міністра енергетики Ольга Буславец.
Сподіватися, що закінчиться карантин і ситуація сама по собі вирішиться, не варто. І це не проблема енергетичних гігантів, під загрозою енергетична безпека всієї країни. Ось що сталося:
споживання впало на 9% (тепла зима, карантин, спад виробництва);
в гідроенергетиці найнижчий в історії України показник виробництва (4303 млн квт-година);
заборгованість перед “Енергоатомом” – 5 млрд грн;
в 2020-м зріс імпорт електроенергії з РФ і Білорусі.
“Ще одна проблема – стрімке неконтрольоване збільшення потужності відновлюваної енергетики в рамках застарілої моделі” зеленого “тарифу. На жаль, час було втрачено, і за минулий рік така потужність зросла майже втричі. Швидке зростання продовжилося і в поточному році. Високий” зелений “тариф створює значну фінансове навантаження на ринок електричної енергії. Крім того, це негарантоване виробництво, яке дуже важко регулювати системі “, – підкреслила Буславець.
Ситуацію на ринку електричної енергії потрібно вирішувати терміново, інакше генерація просто буде скорочуватися.
“На період безпрецедентної кризи ми обмежили імпорт з Білорусі та Росії … Ми стежимо за ситуацією на ринку і розуміємо, що повинні захищати споживачів … Якщо ціна стане підніматися, хоч це і не дуже ринково, ми будемо стримувати зростання”, – заявив глава НКРЕКУ Валерій Тарасюк.
Вихід із ситуації є. Міністерство, профільний комітет і регулятор розробили пакет рішень і зараз будуть їх узгоджувати і втілювати в життя. З важливого для простого споживача – все розуміють, що без підвищення тарифів не обійтися.
Пропозиції регулятора підняти тариф на 30% відразу ж опублікував цілий ряд ЗМІ. Сама комісія назвала таку інформацію фейком. Мовляв, є спеціальні зобов’язання, які бере Кабмін. І саме уряд виносить рішення, за якими тарифами продавати електроенергію.
При цьому Нацкомісія в черговий раз підкреслила: вони виступають за те, щоб скасувати перехресне субсидування, не вдаючись у деталі. Що таке перехресне субсидування? Якщо хтось платить за електроенергію менше, то кому-то доведеться платити більше. Так і відбувається: населення недоплачує, а бізнесу доводиться переплачувати.
Скільки будуть платити українці?
Зараз українці в середньому платять за електроенергію майже 1,1 грн за кВт-годину. При цьому перші 100 кВт-годину стоять по 90 копійок, а кожен наступний – 1,68 грн. У НКРЕКУ ж пропонують усереднений тариф на рівні 1,4 грн. Тобто можливе подорожчання складе 30%.
Експерт у сфері енергетики Мирослава Качко впевнена: підвищувати тарифи населенню треба було ще в минулому році. З 1 липня 2019 року працює вільний ринок (саме його запуск і спровокував дисбаланс, тому що не була вирішена проблема заборгованостей), і по ідеї українці повинні були платити за “світло” за ринковими тарифами.
Однак Кабмін тоді прийняв рішення заморозити підвищення і затвердив спеціальний указ. “Згідно із законом, підприємствам цю різницю між ринковим тарифом і тим, який тариф призначений, повинні компенсувати з бюджету. Зрозуміло, цього не відбувається. Зараз вартість електроенергії для населення не відповідає ринковому рівню, і ми повинні плавно йти від перехресного субсидування”, – впевнена Качко.
Сім’я, яка зараз платить за електроенергію, припустимо, 200 грн в місяць, згідно з пропозицією НКРЕКУ, після перегляду тарифів повинна буде витратити 260 грн. Причому субсідіантам цю різницю повністю покриє держава, а от іншим доведеться переплатити.
Важливо також зауважити, що в середньому складова електроенергії в загальних платіжках за комунальні послуги становить близько 10-15%. Левова частка – гаряча вода і опалення взимку.