Українцям в 2020-м доведеться заплатити податок за свою нерухомість, площа якої перевищує “норму”. Тих, хто порушить правило, чекають штрафи. За квартири і будинки платять у всьому світі, причому українські ставки можна назвати досить “щадними”.
Детальніше про те, хто і скільки повинен заплатити в цьому році, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Скільки доведеться заплатити?
Розмір податку прив’язаний до площі житла. Платити за квартиру до 60 квадратів і за будинок до 120 не потрібно, а ось за кожен наступний метр держава стягує податок. Його ставка становить 1,5% від мінімальної зарплати.
41,7 грн – за кожний “зайвий” квадрат;
25 тисяч гривень – за квартиру від 30 кв.м і будинок від 600 кв.м.
Але тут є два “але”. Перше – податок надходить до місцевої скарбниці, і вона ж має право правила міняти. Скорочувати “норму” не можна, а ось збільшити – можна. Наприклад, конкретне місто може брати гроші тільки з тих, хто володіє квартирами площею від 80-ти замість 60-ти квадратів.
Друге “але” – скоротити можуть і ставку податку. Замість 1,5% брати, наприклад, 1%. А ось збільшити податок не можна. Депутатам вигідніше встановлювати високий податок, оскільки це дозволяє наповнювати бюджет. Незважаючи на це, левова частка населених пунктів встановила ставку в 1% і “норму” по нерухомості в 60 квадратів для квартир і 120 квадратів для будинків.
У 2020-му платити потрібно податок за 2019 й. Тому при розрахунку використовується торішній розмір зарплати – 4173 грн. Для прикладу розглянемо, скільки потрібно заплатити за квартиру площею 150 квадратів.
При ставці в 1% і “нормі” в 60 квадратів доведеться оплатити “зайві” 90 метрів. Це 3755 грн (по 41,7 грн за кожен квадрат).
До слова, оподатковується не тільки житлова, а й будь-яка інша нерухомість, в тому числі прибудови до будинку (сараї). Правда, в більшості місцевих рад прийняли рішення – для сараїв встановити податкову ставку в розмірі 0%. “Якщо контролюючий орган не направив (не вручили) податкове / податкові повідомлення-рішення до 1 липня року, наступного за звітним, фізичні особи звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (пп. 266.10.2 ПКУ) “, – пояснили в ГФС.
За що можна не платити:
за нерухомість в зоні відчуження;
за дитячі будинки сімейного типу;
за будинки і квартири дітей-сиріт і тих, хто позбувся батьківського піклування;
за нерухомість в гуртожитках.
Як покарають тих, хто не заплатить
Податок потрібно заплатити протягом двох місяців з моменту, як прийшла квитанція. Якщо запізнитися, то доведеться заплатити штраф. “Згідно ст. 266 Податкового кодексу, податкове зобов’язання може бути нараховане за звітні роки в межах 1095 днів. Тобто трьох років”, – пояснили фіскали. Якщо затримати платіж до 30 днів – штраф 10%, від 30 днів – штраф 20%. Якщо ж українець ігнорує повідомлення і відмовляється платити, майно, на яке нараховують податок, можуть заарештувати.
“Якщо поштова служба не може вручити податкове повідомлення через те, що платник не має за місцем реєстрації або він відмовився прийняти повідомлення, податкове повідомлення вважається врученим з дня, який поштова служба вказала в повідомленні про вручення”, – пояснюють в ГФС.
Як пояснили OBOZREVATEL на гарячій лінії УКРІНФОРМ, квитанції-повідомлення про те, що українець повинен заплатити податок, повинна прийти за адресою прописки. Такі квитанції приходять до 1 липня. Але якщо ви живете у великій (більше 60 квадратів) квартирі або будинку (від 120 кв. М), а квитанцію не отримали, краще звернутися в місцеве відділення фіскальної служби. Можливо, квитанція загубилася в ящику або її помилково не відправили.
До слова, щороку близько мільйона українців отримують квитанції. Причому, як зазначає юрист Олександр Плахотник, судячи з даних зборів, платять українці справно.
“Дані за минулий рік ще збираються. Але, наприклад, в 2017-м зібрали близько 2,4 млрд грн. І це в той період, коли використовували заробітну плату станом на січень 2016- го, тобто 1378 грн. В цьому ж році збирати будуть за даними заробітної плати за січень 2018 го, тобто 3723 грн. Потрібно зробити поправку на зниження ставки, але в цілому це мільярди гривень до місцевих бюджетів “, – пояснює юрист.