Як пройде опалювальний сезон 2020-2021 – питання однозначно складний. У теорії для того, щоб були мінімізовані ризики, які виникнуть в разі зриву транзиту російського газу, потрібно запасів трохи більше 21 мільярда кубометрів газу. І вони у нас є в сховищах. З такими запасами ми точно можемо більш-менш спокійно прожити цей опалювальний сезон, пише співголова Фонду енергетичних стратегій, експерт в сфері енергетики, Дмитро Марунич, передає Главред.
Але, на жаль, навіть при таких обсягах запасів при холодній зимі і відсутності реверсу можуть бути проблеми. Реверс – це російський газ, який перетнув українсько-європейський кордон, а потім через певну кількість кілометрів фізично повертається назад. Якщо цей газ не буде перетинати українсько-європейський кордон (а він не буде її перетинати, якщо поставок з Росії не буде), з реверсом однозначно будуть проблеми. Питання в тому, наскільки буде перерваний транзит, і який дефіцит газу створиться, наприклад, у Словаччині, і чи зможе вона, навіть залучаючи ресурс Чехії або Австрії, забезпечити поставки реверсу в Україну.
Нафтогаз героїчно звітував, що він в першому кварталі підписав певний зобов’язує контракт на фізичний реверс приблизно 0,5 млрд кубів газу. Це не багато. Але в тій ситуації, яка може скластися, це може виявитися рятівним колом. Хоча краще до цього не доводити.
У будь-якому випадку, питання збереження реверсу при нульових поставках газу в Україну і нульового транзиту – під великим питанням. Ризики дуже і дуже високі. Цілком ймовірно, що реверсу може просто не бути.
Подібна ситуація у нас була в березні цього року, і тоді проходила акція “прикрути”. У цьому опалювальному сезоні “прикрути” може розтягнутися на більш тривалий період. Такі ризики найбільш актуальними будуть ближче до завершення сезону відбору, коли в сховищах залишиться близько 30% від загальної ємності. Відповідно, їх здатність віддавати цей газ на поверхню буде зменшена приблизно на 60%. Її, звичайно, можна піднімати за рахунок компресорних агрегатів, але це – фізика, і для всього є певна межа.
Щодо тарифних сюрпризів, перш за все слід зазначити, що з 1 січня має повністю запуститися ринок природного газу. Якби це сталося не 1 січня 2020 року, а 1 січня 2019 го, тариф 8,55 гривень за кубометр газу в січні 2020 перетворився б в 12,5 гривень, а то й 13 гривень.
Зараз ситуація краща в тому сенсі, що влітку були низькі ціни на газ на європейських біржах. Зараз вони ростуть, але поки не такими темпами, якими падали (для розуміння – з листопада 2018 до червня-липня 2019 ціна впала на 50%). Тому зараз реальний тариф для населення – 6,4 гривень за кубометр, а Нафтогаз прогнозував на зиму 9,6 гривень за кубометр.
Якщо ринок запрацює, то люди будуть платити за тарифом 9,6 гривень за кубометр, і це стане тарифним сюрпризом для українців, якщо уряд після того, як запрацює закон, не прийме ніяких інших рішень. Теоретично воно може обмежити тариф ще на певний період, як це було зроблено з електроенергією (тариф обмежена на період до кінця 2020 року). А може і не обмежити, сподіваючись на те, що поки ціни на газ низькі.
Якщо ціни відпустять “у вільне плавання”, їх буде диктувати ринок, і тоді ми можемо очікувати чого завгодно. Тоді тариф може бути і 9 гривень за кубометр, і більше. Тому що ціни на європейських біржах в зимовий період ростуть завжди.
Є ще один дуже суттєвий ризик пов’язаний з перериванням транзиту. Якщо це станеться хоча б на тиждень, це стане шоком для бірж навіть за умови рекордних накопичень газу в українських ПСГ, і в результаті однозначно відбудеться стрибок цін. І, якщо у нас буде вільний ринок газу, то ціни для споживачів підтягнуться до імпортного паритету – тобто, як для промисловості, а вона купує газ у НАК за ціною в 12,5-13 грн за кубометр.
Якщо уявити, що на європейських біржах відбудеться стрибок до 11,5, то до нас ця ціна дійде з маржею трейдера, постачанням до кордону, податками, і в підсумку вийде, можливо, і 13. Розраховувати на тариф в розмірі 6 гривень за кубометр взимку не варто.