Верховна Рада 11 вересня 316 голосами ухвалила законопроект про цивільну конфіскацію. Автор документа – президент Володимир Зеленський.
Зміни внесли до Цивільного кодексу: в законі з’явилася підстава для того, щоб забирати активи, отримані завдяки корупції і махінаціям з бюджетом.
OBOZREVATEL ознайомився з законопроектом і з’ясував, як і хто може позбутися майна після прийняття нового закону.
Головне:
- МВФ вимагає ухвалити закон, який запровадить відповідальність за незаконне збагачення;
- президент Зеленський зареєстрував законопроект про конфіскацію майна окремих чиновників;
- враховувати будуть не всі активи, а під відповідальність потраплять ті, у кого значно різняться доходи і суми покупок;
- документ стосуватиметься тільки чиновників, а запрацює лише за умови автоматичної перевірки декларацій.
У кого можуть забрати майно і гроші?
Конфіскація має стосуватися винятково чиновників (як місцевого, так і державного рівнів). Звичайний найнятий працівник, бізнесмен, пенсіонер або безробітний може спати спокійно.
Але і для чиновників також є свої обмеження. Щоб потрапити під статтю, потрібно мати рахунок у банку, автомобіль, нерухомість, коштовності на суму, яка значно перевищує офіційний дохід.
Достатньою для притягнення до відповідальності вважається різниця у 500 прожиткових мінімумів для працездатних. Нині це 1 млн 35 тис. грн.
“Під доходом особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід розуміти всі види доходів, отриманих (нарахованих) із дотриманням вимог і обмежень, встановлених Законом України “Про запобігання корупції”, – йдеться в документі.
Наприклад, якщо всі доходи чиновника – 3 млн грн, але в той же час він придбав майно на суму 5 млн грн, то його можуть притягнути до відповідальності. Тоді за рішенням суду частина активів (гроші, нерухомість, авто) можуть забрати в рахунок державного бюджету. Ще одне важливе обмеження: закон стосуватиметься тільки тих активів, які були придбані не раніше, ніж три роки тому.
Хто ухвалюватиме рішення про конфіскацію?
Поскаржитись на потенційних корупціонерів може Національне антикорупційне бюро (НАБУ), але попередньо такий крок потрібно узгодити зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП).
Якщо ж заяву збираються подавати проти правоохоронців із зазначених органів, то поскаржитися на них може Генпрокуратура. Рішення про те, винен чиновник чи ні, може винести Вищий антикорупційний суд.
Глава НАБУ Артем Ситник
Він повинен вислухати обидві сторони і ухвалити рішення, чиї аргументи переконливіші. НАБУ має довести, що у чиновника не було можливості придбати за свій офіційний задекларований дохід, наприклад, маєток за мільйони гривень.
Тоді, керуючись новою статтею в Цивільному кодексі, суд може конфіскувати майно в рахунок держави. Така конфіскація не звільняє від кримінальної відповідальності за хабарництво.
Навіщо розробили законопроект?
Закон про відповідальність за незаконне збагачення – одна з ключових вимог МВФ. Минулий закон, який вводив зазначену статтю в дію, скасував Конституційний суд. Там порахували, що порушене одне з основних прав українців – презумпція невинуватості. Мовляв, документ прописали у такий спосіб, що обвинувачений повинен доводити свою невинуватість, а не прокурори зворотнє.
Володимир Зеленський
У законопроекті за авторством президента йдеться, що подібна практика існує у Великобританії, США, Австралії, Канаді, Албанії, Грузії, Італії, Ізраїлі, Ліхтенштейні, Словенії, Швейцарії та ще низці країн.
З огляду на те, що пропрезидентська партія отримала більшість у Раді, а ухвалення закону – вимоги для отримання наступного кредитного траншу, ймовірність, що проект таки стане законом, вкрай висока.
Як будуть шукати порушників
В українських ЗМІ, зокрема й на сторінках OBOZREVATEL, вийшли сотні матеріалів про величезні статки можновладців. Працюючи все життя на держслужбі, чиновники та їхні родини змогли обзавестися ділянками землі, квартирами в елітних районах, автомобілями, крім того, ще й накопичити сотні тисяч доларів готівкових заощаджень.
Щоб перевірити усіх, достатньо запустити автоматичну систему перевірки декларацій, які чиновники подають до Національного агентства щодо запобігання корупції (НАЗК). Якщо програма виявлятиме декларації з можливими порушеннями (наприклад, якщо сума доходів значно нижча, ніж активи чиновника), після цього члени агентства зможуть самостійно перевірити ще раз тільки підозрілі документи.