“Звільнити” президента нині в Україні неможливо. І не тому, що не прописано процедуру. У Конституції є статті про імпічмент, а в Регламенті ВРУ – цілий розділ, який серед іншого описує порядок усунення президента з поста в порядку імпічменту.
Проблема – у врегулюванні діяльності спеціальної слідчої комісії, яка має розслідувати ймовірні злочини голови держави, бо посилання на закон про ТСК є, а закону – немає (КСУ визнав його неконституційним у 2009 році, зокрема, через порушення процедури набрання чинності).
Щоб процедура імпічменту була працездатною, потрібна саме ця цеглинка – норми про тимчасову спеціальну комісію (що це таке? як її утворити? хто входить до її складу? які повноваження і обов’язки має?).
Цим (щоправда, запізно) зайнялася Верховна Рада VIII скликання. Вона ухвалила закон “Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії”. Документ лежить на підписі у президента Володимира Зеленського з 12 червня 2019 року.
Сам голова держави пообіцяв, що підпише закон, але саме закон про імпічмент.
“У порядку денному нової Верховної Ради ви обов’язково побачите цей закон, закон про імпічмент президента, не додаток, а закон про імпічмент президента”, – сказав Володимир Зеленський під час брифінгу 21 липня.
І справді, у перший день роботи новообраної Верховної Ради IX скликання президент серед інших законопроектів подав до парламенту проект № 1012 про особливу процедуру усунення президента України з поста (імпічмент).
Що пропонує президент у законопроекті про імпічмент?
Перенести з Регламенту ВРУ норми про імпічмент (з деякими змінами);
прибрати посилання на закон про тимчасові слідчі та спеціальні комісії ВРУ.
Що нового передбачили в президентському законопроекті про імпічмент?
Спеціальна тимчасова слідча комісія ВРУ утворюється протягом 30 днів з дня ініціювання імпічменту. Вона повинна за шість місяців підготувати за результатами розслідування висновки щодо ознак держзради чи інших порушень президента і подати їх до парламенту.
Кандидатуру спецпрокурора до складу спецкомісії вносять ініціатори імпічменту; кандидатури спецслідчих – депутатські фракції і групи. Відсутність е-декларації за минулий рік – завада на шляху призначення спецпрокурором або спецслідчим. Якщо спецпрокурор зніме свою кандидатуру, нові має бути внесепно протягом трьох днів.
Якщо нардепи засумніваються щодо реального чи потенційного конфлікту інтересів, вони можуть заявити про відвід кандидатів до складу спецкомісії, але тільки до розгляду Радою питання формування спецкомісії.
Спецкомісія на своєму засіданні обирає голову, заступника і секретаря (всі не можуть бути з однієї фракції чи групи). Кворум спецкомісії – більш ніж половина затвердженого Радою складу. Рішення спецкомісії вважають ухваленим, якщо за нього проголосувало більш ніж половина її складу.
Обов’язки спеціальної тимчасової слідчої комісії: за результатами розслідування підготувати висновки про ймовірні порушення президента; збирати інформацію, свідчення, пояснення, документи і матеріали, досліджувати їх; вести протоколи і стенограми засідань; вести облік вхідних і вихідних документів.
Держоргани, органи місцевого самоврядування, підприємства та установи, посадовці та службовці зобов’язані виконувати законні вимоги спецкомісії. Порушення тягне кримінальну відповідальність: оновлена ст. 351 ККУ передбачає штрафи в розмірі 8,5-34 тис. грн або обмеження волі до 5 років, або позбавлення права займатися певною діяльністю до 3 років.
Повністю вилучається норма про можливість представників Конституційного суду в ролі спостерігачів відстежувати роботу спеціальної слідчої комісії, щоб КСУ потім міг ухвалити рішення щодо конституційності процедур.
Парламенту хочуть надати право ухвалити рішення щодо подальшого розслідування. У такому разі Рада сама визначить новий термін.
Із регламентних норм повністю вилучається положення про додаткове розслідування, якщо з’ясувалося, що президент перешкоджав роботі спецкомісії.
Якщо Рада не ухвалить рішення щодо імпічменту, голова пленарного засідання має вибачитися перед президентом від імені парламенту, але тепер у письмовому вигляді.