Чиновники переконують, що нова українська школа працює, а недоліки системи вже давно усунули, в той же самий час батьки маленьких дітей повідомляють зворотнє
Нова українська школа (НУШ) викликала дуже багато розмов і засуджень, а ще більше – різних проблем. Не багато батьків з ентузіазмом оцінили нововведення для школярів. Але, звіт Лілії Гриневич змусив повірити в те, що реформа принесла свої плоди і діти стали навіть хотіти на заняття, у них розвинулися комунікаційні навички, а навчання за допомогою ігор дає навіть більший результат.
Своєю думкою поділилася і мама першокласника Віра, яка опублікувала висновки за рік навчання в НУШ на сторінці однієї з спільнот для батьків в соціальній мережі Facebook.
Дівчина повідомляє, що її чекала несподіванка, коли вона подавала документи дитини до першого класу, а їй сказали, що її чекає НУШ. Далі проблеми тільки продовжилися, адже навіть приміщення для класу не могли знайти, а після- не могли виділити меблі, обладнання. З усім цим батьки справилися не без допомоги вчителя, але все так само скептично були налаштовані до нововведень.
Мама віддає належне вчителю, яка працювала в надзвичайно складних умовах:
««На сьогоднішній день моя дитина (без домашніх завдань, додаткових тренувань і занять) самостійно читає книги обсягом до 100 сторінок протягом місяця, додає-віднімає в межах 100, з переходом через 10-к, в стовпчик, вирішує рівняння, може скласти велику і барвисту розповідь, близьку до тексту переказує тексти або події в школі, навчилася груповій роботі, груповому читання, взаємодопомоги, опанувала гру, як методом навчання, а не тільки боротьбою за першість, глибоко орієнтується в явищах природи, в простих фізичних закономірностях, космосі і масі інших речей, які ми зазвичай називаємо «банальною ерудицією»», – ділиться Віра.
Першокласники також вивчають англійську мову, а сама мама каже, що її першокласник розбирається в гривнях і копійках набагато краще старшої сестри-третьокласниці. Не може не радувати те, що дітям дозволяють і попити воду на уроці, що завжди заборонялося раніше.
Але в цьому достатку радості Віра зазначила і проблеми. Найголовнішою з них вона називає те, що НУШ зараз може тільки завдяки вчителю, адже тільки він визначає, як підносити матеріал учням. Друге це матеріальна проблема, адже всім забезпеченням для школярів у них займаються батьки, а адміністрація школи тільки обіцяє.
Не забула Віра згадати і про повчальні уроки, яких краще б не було:
«Мій першокласник вже знає, що сила дії дорівнює силі протидії і залежить від швидкості і маси тіла. А з’ясувалося це, коли моя дитина кілька разів була збита з ніг старшокласниками, якими набитий тісний коридор у їх класі. І хоча директор особисто кілька разів обіцяв старшокласників з того коридорчику прибрати, особливо на час перерв, моя дитина таки змогла засвоїти, що він полетить від старшокласника тим далі, чим швидше він біг і чим більше старшокласник. А я засвоїла, що обіцянкам нашого директора немає віри».