Кабінет міністрів схвалив нову редакцію Українського правопису, яка замінить версію 1992 року, пише “Україна молода”
Рішення про оновлення редакції правопису було ухвалено “з метою забезпечення конституційних положень про державний статус української мови та уніфікації вживання правописних норм”.
Нову редакцію розробила Українська національна комісія з питань правопису. За словами розробників, українці мають користувались правописом, створеним на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ.
Повернення до “питомої української мови”
Якщо точніше, правописна комісія повернула до життя низку особливостей “харківського” правопису, який затвердили в 1928 році.
На переконання членів комісії, їхнє поновлення має наукове підґрунтя. Автори впевнені, що саме так ми зможемо повернутись до “питомої української мови”. Переважна кількість змін стосується слів іноземного походження – змінюється варіативність їхнього відтворення українською. Щоправда, офіційних документів найрадикальніші варіації, запропоновані авторами проекту нового правопису, не зачеплять.
10 цікавих змін правопису:
Велика літера И. У школі нас навчали, що “и — великої немає, и — слова не починає”. Відтепер це не так. У новій редакції повернули деякі особливості правопису 1928 року, зокрема, передбачено можливість вживання и на початку слова (индик, инший) і як закінчення у родовому відмінку (совісти, мужности).
Повернення йотування. Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами “є”, “ї”, “ю”, “я”: “проєкт”, “проєкція”, “траєкторія”, “фоє” тощо.
Авдієнція” та “фавна”. Новий правопис пропонує урізноманітнити традицію передавання буквосполучення “au” та розширити можливі варіанти транслітерації. Проект документу допускає орфографічні варіанти: “аудієнція” і “авдієнція”, “аудиторія” та “авдиторія”, “пауза” та “павза”, “фауна” та “фавна”.
Слова з анти-, віце-, екс-, контр- пишуться разом: антивірус, віцепрем’єр, експрезидент, контрудар (раніше екс-президент писався через дефіс).
Числівник “пів” зі значенням “половина” пишеться з іменниками окремо: пів аркуша, пів години, пів літра (раніше – писалося одним словом: півгодини).
Затвердили, як писати назви сайтів. Якщо поруч із назвою є родове слово – тоді використовуються лапки і назва пишеться з великої літери: сайт “Вікіпедія”, мережа “Фейсбук”, проте коли родового слова нема – назва пишеться з маленької літери і без лапок: ґугл, твітер (як це мало писатися раніше – невідомо, адже попередній правопис був затверджений іще в 1992 році).
У художніх текстах іменники із закінченням -ть можуть набувати закінчення “и”: меньшости, пекучости, вічности, радости, cмерти.
Подвоєння приголосної “н” у слові “священник” (до цього слово було винятком і писалося з однією “н”).
У словах грецького походження буквосподучення “th”, яке раніше передавалося літерою “ф” може бути передано й літерою “т”: ефір або етер, кафедра або катедра, міф або міт.
Загальні назви, коли їм надається особливий зміст, пишуться з великої літери: Батьківщина, Честь, Мати (раніше такий “привілей” мала лише Батьківщина).
Вводяться фемінітиви
У новій редакції правопису описується механізм утворення іменників жіночого роду — фемінітивів. Згідно з пунктом 4 параграфу 32 правопису, іменники на означення осіб жіночої статі утворюються від іменників чоловічого роду за допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- та інших. При цьому найпоширенішим є суфікс -к- (дизайнерка, директорка, редакторка тощо).
Суфікс -иц-(я) приєднують до основ на -ник (порадниця) та -ень (учениця), а суфікс -ин-(я) – до основ на -ень та до приголосного (кравчиня, філологиня).
Суфікс -ес- у правописі охарактеризовано як рідковживаний.