7 травня 2019 року було опубліковано нові правила, за якими в Україні ведуть розслідування нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом. Сотні інцидентів – від отруєння купленої в кіоску шаурмою до ДТП по дорозі на робочу зустріч – будуть розслідуватися за новими процедурами, які погодив Кабінет міністрів України в оновленому «Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і інших інцидентів, пов’язаних з професійною діяльністю».
Експерти оцінили документ неоднозначно: текст, на їхню думку, містить ряд важливих поліпшень, а й кілька недоліків. Ключові зміни в Порядок, на які слід звернути увагу, такі:
- Порядок поширили на всі види «прихованого» працевлаштування.
Тепер будь-які нещасні випадки, в тому числі ДТП, можуть бути пов’язані з професійною зайнятістю, навіть якщо в таких випадках фігурують фізичні особи-підприємці (ФОП), особи, з якими укладено цивільно-правовий договір іншої форми, крім трудового. А також ті, хто веде самостійну професійну діяльність і т. Д.
Як уточнюють у Фонді соціального страхування, новий порядок поширює правила розслідування нещасних випадків, захворювань і отруєнь навіть на співробітників, які були допущені до роботи без контракту. Такі випадки підлягають спеціальному розслідуванню комісією Державної служби України з питань праці.
- Працівників обов’язково перевірять на алкогольне або наркотичне сп’яніння.
В Порядок включили обов’язковий огляд працівників на наявність в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних засобів, токсичних або отруйних речовин при розслідуванні нещасних випадків на виробництві. Як повідомив віце-президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко, раніше такий аналіз був необов’язковим, тому часто не проводився.
Навіть якщо обстеження покаже, що співробітник виконував обов’язки в стані алкогольного сп’яніння, за новими правилами нещасний випадок все одно буде вважається страховим, якщо працівник не був усунений роботодавцем від виконання роботи. Так що відповідальність за дотримання «сухого закону» все одно частково лежить на роботодавців.
Що, загалом, справедливо. Як розповіли UBR.ua представники профспілок, їм відомі випадки, коли загиблому на виробництві працівнику вливали в тіло алкоголь, щоб уникнути розслідування і відповідальності.
- Вводяться терміни давності.
Розслідування нещасного випадку або захворювання тепер можливо тільки протягом трьох років з дня події. Попередній порядок ніяк не обмежував право потерпілого або членів його сім’ї подати скарги в уповноважені органи і попросити провести розслідування нещасного випадку.
Крім того, змінюються терміни багатьох процедур. Наприклад, спеціальне розслідування нещасного випадку тепер має бути проведено протягом 15 робочих днів, роботодавець повинен виконати обов’язкову для виконання припис протягом 10 робочих днів. У старому порядку терміни вважалися не робочим днями, а календарними, і були 10 і 5 днів відповідно.
- Частина відповідальності з роботодавця знімають, частина – додають.
В порядку більше не згадується можливість власника компанії надавати матеріальну допомогу потерпілому або його сім’ї, яка була вказана в попередньому порядку як добровільна. З роботодавця знімається обов’язок компенсувати витрати з доставки та ідентифікації тіла загиблого співробітника.
При цьому, як розповів глава департаменту захисту праці Федерації профспілок України Валентин Маціяшко, розширено поняття зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
«Якщо співробітник компанії виконував дію в інтересах і за дорученням роботодавця, навіть якщо воно не належить до його трудових обов’язків, то випадок буде вважатися пов’язаним з виробництвом. Наприклад, якщо співробітник бере участь у спортивних змаганнях або в масових акціях, які організував роботодавець, або їде кудись за його дорученням », пояснював UBR.ua експерт.
Оновлений Порядок розслідування та обліку нещасних випадків і професійних захворювань вступає в силу з 1 червня 2019 року.