Одна жіночка на базарі продавала домашні яйця. Інші продавали по 4, а вона за 8! Всі їй радять:
– Жінко! Та спусти ціну, бо так ніґди їх не продаш…
А вона спокійно відповіла:
– Я почекаю. Ніде ся не спішу.
Під вечір прийшов один чоловік і каже їй:
– Треба ми 100 яєць, ціна мене не цікавить, але принеси ми їх аж до дому.
Вона спокійно відповіла:
– Я їх принесу, бо ніде ся не спішу…
Як принесла йому яйця, він питає чи може вона трохи затриматися, аби разом повечеряли?
– Маю час, бо ніде ся не спішу…
Після вечері чоловік запропонував їй каву і вuно.
– Чого би ні, – відповіла жінка. – Ніде ся не спішу.
Так ся опинили в лiжkу. Після пaлкoго к0хання жінка засміялась і каже:
– Коли розповім коліжанкам на базарі, що продалам яйця по 8, наїламся, напиламся, і ще три рази пok0хaлaся… Чоловік ся засміяв і каже:
– Та не три рази, але лише один раз!
А жінка і каже:
– Так я почекаю. Ніде ся не спішу…