Гроші на реабілітацію 22-річний Ігор збирає уже не перший місяць. Продати вдалося уже більше десятка робіт. Роз’їхалися вони не лише по Україні, але й за кордон. Вишивання рятує від болю і заспокоює нерви. У військового влучила куля снайпера і тепер він прикутий до інвалідного візка. Чи є шанси у хлопця встати на ноги.
18-річний Ігор в АТО пішов відразу після Майдану. За три роки навчився стріляти з п’яти видів зброї. Зупинила його лише куля. Вона потрапила Ігорю в спину під Дебальцеве, увійшла між «броніками» і пробила легені і хребет. Що було далі Ігор не пам’ятає. До тями прийшов в госпіталі в Дніпрі після операції. Ось тільки ніг вже не відчув.
«У лікарні постійно багато крапельниць було, ліків різних… Спав мало, бо постійно снилися то жахи, то боліло так, що й очі не міг закрити.»
Від жахів війни та болю хлопець знайшов порятунок у вишивці. Проте вдома картин майже немає, усі продає, а гроші відкладає на реабілітацію. Зараз працює над іконою Михайла Чудотворця.
Допомагає Ігорю в рукоділлі і дружина. Разом не один рік. Живуть в невеликій кімнаті з мамою дівчини. Але їх заповітна мрія — зовсім не квартира, каже Марина.
«Я мрію про одне, щоб він на ноги встав. Мені дуже сильно хочеться, а то дитина народиться, будуть перші кроки. Так хай разом з татом ці перші кроки роблять», –
Народити Марина має з дня на день. Бідкається, у день пологів Ігоря поруч не буде – волонтери відправляють його на лікуватися до Харкова.
«Ігорю наразі допомагають не тільки сумчанки, а і волонтери Львова, Американки – наші українки в Америці і харківські волонтери. Дуже нам допоміг волонтер з Харкова – Олександр. Він як раз і домовився в інституті за стаціонарне обстеження і реабілітацію Ігоря.
Засиджуватися вдома, кажуть лікарі, не можна. Аби м’язи запрацювали потрібні щоденні вправи. Поставити Ігоря на ноги може реабілітація у Трускавці. Місячне перебування там обійдеться родині у 100 тисяч гривень. А потрібно як мінімум півроку. Молода сім’я сподівається на благодійника і на святих, образи яких вишивають.
1.
2.
