У книзі Naomi Moriyama під назвою – «Японські жінки не повніють і не старіють» можна виявити досить цікаві ідеї.
Так наприклад, там відзначено, що в останні 25 років японські жінки лідирують за тривалістю життя, яка становить 86,4 роки. Не тільки жінки, але японські чоловіки є рекодсменами в світі, за тривалістю життя, завдяки правильному харчуванню. Джерело
У книзі відкриваються секрети японського довголіття, де автор описує кухню своєї матері, і ми маємо можливість дати оцінку віковій системі харчування, яка дозволяє надовго зберегти життєві сили.
Вікова система харчування – секрет японського довголіття
Отже, на кухні будь-якої японської господині, завжди присутні:
риба
Морська капуста і інші продукти морської рослинності
Овочі
Продукти з сої
фрукти
Зелений чай
В Японії завжди їдять свіжоприготовлену їжу.
Традиційна їжа, це смажена риба, чашка рису, варені овочі, суп місо, фрукти на десерт і зелений чай.
Японці споживають майже 10 відсотків усього світового видобутку риби, хоча вони становлять близько 2 відсотків населення земної кулі. Таким чином, в їх раціоні присутня добова доза Омега-3, що пояснюють їх довголіття. Крім цього в дієту входить в 5 разів більше хрестоцвітних овочів, ніж зазвичай споживаємо ми.
Основний акцент в японській кухні робиться на сезонні продукти і на свіжість. На продуктах вказують не день розфасовки, а час. Таким чином господиня обирає найсвіжіші продукти.
Японці їдять невеликими порціями, різноманітні за складом страви, з дитинства звикаючи їсти повільно, смакуючи кожен шматочок. Посуд з їжею в три рази менший за розміром, ніж той, яким користуємося ми.
Головні критерії в приготуванні страв
ніколи не сервірують великими порціями
ніколи повністю не заповнюйте тарілки, залишайте вільний простір
кожен вид продукту подається в окремому посуді
чим менше посуд, тим краще
намагайтеся підкреслити природну красу продукту
їжа повинна бути прикрашена лише злегка
свіжість продукту – найголовніше
Японська кухня легка і швидка в приготуванні.
Японські жінки більшу частину страв готують на плиті, де, крім традиційних методів, використовують спеціальну сковороду, яка має форму півсфери. Японські жінки використовують тільки високоякісні рослинні олії і бульйони з сезонних овочів і трав. Японська їжа не тільки легко і швидко насичує, але і доставляє воістину естетичне задоволення.
Японці не їдять хліб, замінюючи його рисом.
Це кардинальна відмінність в традиціях харчування народів Сходу і Заходу.
Щодня вживаючи хліб з рафінованого пшеничного борошна ми перенавантажуємо організм високовуглеводною «пустушкою», що призводить до ожиріння.
Набагато розумніше заміняти хліб на коричневий або невибілений рис.
В Японії – сніданок всьому голова.
Він включає кілька різноманітних і корисних страв і швидше нагадує наш обід. Судіть самі. Він складається з зеленого чаю; рису, приготованого на пару; місо супу з зеленою цибулею і соєвим сиром тофу (місо виробляється шляхом ферментації соєвих бобів, рису, ячменю, пшениці або суміші з них за допомогою спеціального виду цвілевих грибів). Сніданок так само включає листочки водоростей норі, омлет з яєць або рибу. Незважаючи на те що порції дуже маленькі, вони покривають добову потребу людини в мінералах і вітамінах.
Солодощі та десерти японці їдять дуже рідко.
Існує особливий вид десерту, вагасі, який подається до зеленого чаю. У його склад входить рисове борошно, солодке бобове тісто, горіхи, рослинний желатин агар-агар, різні сухофрукти.
Для додання смакової гами додається квітковий нектар і зелений чай. Кожне тістечко віртуозно виліплене кінчиками пальців умілими майстрами з частинкою їх душі.
Існує близько 25 різновидів вагасі, що уособлюють пори року. Японці кажуть: «Скажи, яке вагасі ти з’їв і я скажу тобі, який час року на вулиці». Адже вагасі це не просто солодощі, це ще і Мистецтво з великої літери.
Фізичне навантаження, вправи та заняття спортом є невід’ємною частиною життя звичайного японця, які намагаються частіше ходити пішки, їздити на велосипедах, підніматися по сходах і як можна менше їздити на машинах.
Близько 40 років тому японський дослідник Иосиро Хатано розробив програму, названу «10 тисяч кроків» і яка на практиці підтвердила, що:
Ті, хто проходять 10 тисяч кроків щодня, не cтрaждaють від хвороб, пов’язаних з підвищеним кpoв’яним тиском, зберігають стрункість і довше живуть.